Якою була Прип’ять у 80-х роках до аварії на ЧАЕС: колишній мешканець розповів всю правду

Володимир Семикопов у ексклюзивному інтерв’ю сайту BLIK.ua розповів, що Прип’ять у 80-х роках йому дуже подобалася і він з радістю повернувся б туди, якби це було безпечно.

«Відповім на це питання дуже просто – якби не аварія, ніколи б не покинув це місто й жив би там до сих пір! Знаєте, це вже трошки з області фантастики, але, якби місто якось відчистили і воно було б безпечним для життя, я би повернувся до нього». 

Енергетик особливо відзначив місцеву природу. Згадав Семикопов і про риболовлю. Він також додав той факт, що у Прип’яті не потрібен був автомобіль.

«У Прип’яті річка була в межах міста і взагалі в цьому місті навіть не потрібно було мати машину. Потрібно було мати моторного човна краще. Там така природа, такі місця… Розкішна рибалка, полювання, хоч я і не мисливець».

Фахівець, який в ніч на 26 квітня 1986 року працював на четвертому блоці ЧАЕС, також розповів, що у місті не було дифіциту.

Прип’ять: що відомо

• При́п'ять – покинуте місто обласного значення, у Вишгородському районі Київської області. Засноване 4 лютого 1970 року на березі річки Прип'ять. Населення евакуйоване через катастрофу на ЧАЕС у 1986 році, унаслідок якої місто опинилося в зоні відчуження ЧАЕС.
• Головним приводом для заснування міста стало будівництво однієї з найбільших в Європі атомних електростанцій – Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС).
• Місто розташоване на півночі Київської області, приблизно за 112 км від Києва, на березі річки Прип'ять, за 2 км від Чорнобильської АЕС. Поруч із містом на станції Янів діє пункт контролю на кордоні з Білоруссю Янів – Йолча.
• Чисельність населення за станом на листопад 1985 року – 47 500 осіб.