«Atlas видав нам гонорар 177 дронами»: гітарист гурту «Жадан і Собаки» Турчинов – про музику і службу в «Хартії»

Робот схожий на Boston Dynamics у Києві – ви всі бачили це вражаюче відео в соцмережах. Але що це було та звідки він? Ми мали підозру, а тепер отримали підтвердження – один із найсучасніших роботів служить в Силах Оборони України! Звідки він взявся та яка його історія? А вона незвичайна – включає українського письменника та митця Сергія Жадана, гурт «Жадан і Собаки» та популярний музичний фестиваль. 

Як це все об’єдналося в реальності? Про це нашому сайту розповів Євген Турчинов – 40-річний український музикант і композитор, переможець «Караоке на Майдані», учасник програми «Шанс» і шоу «Україна має талант», автор музики до значної частини пісень гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма», добрий друг і однодумець класика сучасної літератури Сергія Жадана, з яким разом служить у бригаді «Хартія».

Автор: Артем Войцеховський

В ексклюзивному інтерв’ю для сайту BLIK.ua Євген Турчинов розказав про таке:

• Скільки коштує робо-пес і нащо він музичному гурту і військовим
• Скільки важить Елвіс, як ним керувати і що він вміє робити
• Чому Турчинов і Жадан долучилися до війська
• Представники якої екзотичної країни воюють в «Хартії» і навіщо підрозділу своє радіо
• Що було найскладнішим під час БЗВП і які покарання передбачені за порушення дисципліни
• Як вдалося домовитися про інтерв’ю з Кирилом Будановим і Ліною Костенко
• Скільки грошей для війська заробив гурт «Жадан і Собаки» і хто розрахувався з ним дронами
• Знайомство з Ігорем Кондратюком і жарти від Кузьми
• Що треба робити після війни, щоб не отримати ще одну війну за двадцять років

«Коли я його привіз додому, то думав, що придушить мене»: як у «Хартії» з’явився робопес, падіння Елвіса зі сцени і забіг на 41 км

– Зараз дуже популярні відео з роботизованими собаками. Як у вас в «Хартії» з’явився робот-пес? Кому прийшла ця ідея? 

– Ми підгледіли цю ідею у розвідників «Хартії». У них був робопес на ім’я Жорик. Ми якраз збиралися їхати в тур з гуртом «Жадан і Собаки» і в рамках цього туру читати лекції про нашу бригаду. Сергій Жадан розповідав безпосередньо про «Хартію», Вахтанг Кіпіані [відомий журналіст, історик і публіцист, – прим. А.В.] виступав з історичною лекцією, Тайра [Юлія Паєвська – військовослужбовиця, парамедикиня, колишня військовополонена – прим. А.В.] відповідала за психологію. 

Це була така освітня програма для дітей і молоді. При цьому ми розуміли, що нам не вистачає комунікації з аудиторією між серйозними темами. Щоб вона мала якусь грайливу форму і лишала по собі якийсь приємний слід, за який можна зачепитися. Тут нам з Жаданом і прийшла ідея завести такого собаку. Паралельно ми зареєстрували його у соціальних мережах, завдяки чому він став цікавий публіці.

Сергій Жадан з собакою-роботом. Фото надані Євгеном Турчином для сайту BLIK.ua

– Чому Елвіс і хто вигадав це ім’я?

– А яке ще ім’я може бути у справжньої рок-зірки? Ми з Жаданом розглядали декілька варіантів, зупинилися на цьому.

– Як Елвіс опинився в «Хартії»?

– Купили. 

– У Штатах?

– Ні, він продається в Україні. Його виробник – Unitree Go2. Пес від Boston Dynamics коштує дорожче. У нас – демо-модель, яка виконує безпосередньо комунікативну функцію. Керувати ним може дитина – настільки він простий в керуванні. Є моделі з більш складним функціоналом.  

– Скільки коштує ваш пес?

– 159 тисяч гривень.

– Як він працює?

– Персональний Wi-Fi на відстань до 50 метрів. Керування відбувається або з пульта, або прямо із застосунку. Всі команди проілюстровані картинками. Є камера. Пес можне знаходитися за рогом, а я все одне буду бачити те, що він бачить і фіксувати це на фото чи відео. У бойових умовах це безцінна штука, щоб не підставляти живих людей. 

Можна переносити грузи – наприклад, рації. Особисто я чіпляв на нього п’ятилітрову пляшку води і він спокійно пересувався. Його вага – 15 кілограмів. Максимальна швидкість – 16 км/год. Батарея витримує чотири години активного користування. Такий собака разом з «хартійцями» брав участь у ветеранському марафоні у Франції і пробіг 41 км.

При цьому він дуже міцний. На концерті в Тернополі він впав зі сцени з висоти більше метра – сам підвівся і продовжив виконувати свої функції, основна з яких – танці під пісню «Вафлі Артек», якими він просто розриває аудиторію.

Крім того, Елвіс підкреслює технологічність «Хартії», прогрес роботизованого напрямку, який є дуже важливим у цій війні. 

– Скільки таких собак у вашій бригаді?

– Не знаю, але точно є Жорик у розвідників, а також пес ще більшого розміру, який може ходити у траві по пояс. В Україні вже дуже багато таких собак.  

– Що вміє Елвіс?

– Танцює двома різними стилями, швидко бігає, перекидається, малює лапами у повітрі серце. Єдиний нюанс – Елвіс не розмовляє. Це мій косяк, бо я ненароком обрав модель без динаміка. 

– Хто керує собакою? 

– Більшість часу це роблю я, а під час концерту пульт бере наш технік. Коли ти з ним вперше контактуєш, тобі здається, що він живий. Я коли його вперше привіз додому і поставив перед сном на зарядку, то боявся заснути – думав, ще придушить мене [сміється].   

 

 

 

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публикация от Elvis Robopes (@robopes_elvis)

– Яке майбутнє Елвіса?

– Він з нами із лютого. Попереду у нас з «Собаками» тур «Нескорені», який триватиме до 21 червня, після чого ми віддамо Елвіса на навчання хлопцям з бойових підрозділів. 

«Коли ти в повному екіпіруванні несеш когось в такому ж екіпіруванні, то перестаєш думати, що ти крутий»

– Як ви з Жаданом вирішили долучитися до війська?

– Все просто. Ми до останнього працювали у своїй ніші – грали концерти і збирали гроші для армії, для тієї самої «Хартії», ще не будучи її бійцями. Коли ж вийшов закон про загальну мобілізацію, то ми як свідомі громадяни пішли до того підрозділу, за який вболіваємо. Крім мене і Вікторовича [Жадана], із нами разом пішов наш тромбоніст Саша Меренчук.

Євген Турчинов та Сергій Жадан на службі в ЗСУ. Фото надані Євгеном Турчином для сайту BLIK.ua

– Коли це було? 

– Ми підписали контракти 17 травня 2024 року.

– Ви, як і всі, проходили БЗВП. Зізнайся, складно було?

– Мені не було складно, бо я розумів, що на мене чекає і готувався до того. Десь за два місяці до армії я почав бігати, займатися на брусах, відтискатися тощо. Фізично я був готовий. Жадан теж у формі. Він регулярно грав у футбол, тому в цьому плані він теж молодець, бігати вміє. 

– Поблажок під час навчання для вас не було?

– Ні в якому разі. Ми були на рівних з усіма іншими. Будували, стріляли, надавали допомогу. Якщо провинилися – відпрацьовували. 

– Яке завдання було найскладнішим?

– Особисто для мене – тактична медицина і евакуація поранених. Коли ти в повному екіпіруванні несеш когось в такому ж екіпіруванні, то перестаєш думати, що ти крутий. Спина про себе нагадувала неодноразово. Приймаєш знеболювальне – і погнали далі. 

– Яка у тебе військова професія?

– Маскувальник. Спочатку ми прийшли у взвод маскувальної імітації. Коли Жадан отримав звання молодшого сержанта, його перевели до секцію військово-цивільного співробітництва. Я залишаюся з маскувальниками, чергую, виконую свої обов’язки.  

– Чи є у вас якісь покарання?

– Порушення дисципліни карається елементарними фізичними навантаженнями або позачерговими нарядами. Останні дозволяють більше пройнятися дисципліною, колективним свідомим і уникнути подібних зальотів у майбутньому. 

– У тебе були зальоти?

– Як у всіх. Я теж жива людина [сміється].

«Буданов – молода і креативна людина, якій було цікаво поспілкуватися з Жаданом»

– Розкажи трохи більше про «Хартію». 

– На початку повномасштабної війни було створене добровольче формування територіальної громади. Разом з 127 ТрО і 92-ю бригадою наше ДФТГ брало участь у першому контрнаступі, коли було звільнено значну частину Харківщини. За рік ДФТГ, через великий попит бажаючих до нього долучитися, трансформувалося в автономний підрозділ.  

Зараз йде військова реформа. Бригадне підпорядкування буде трансформоване в корпусне. Один із напрямків буде очолювати «Хартія», на базі якої буде створено корпус з п’яти бригад. Це до 30 000 військових.

– До складу «Хартії» входять не тільки українці. Хто ще?

– Те, що я знаю, це рота колумбійців. Більше 70 чоловік. Це і професійні військові, і колишні поліцейські, і добровольці.    

– Яка місія у створеного вами «Радіо Хартія»?

– Розказувати про військо, комунікувати з цивільним населенням, пояснювати, що армія не стоїть окремо і їй треба приділяти максимальну увагу з боку суспільства. Показати на власному прикладі, що військовий – це той, хто поруч, а не обов’язково десь в окопі під Донецьком.

У нас є сайт, на якому нас можна слухати. Прямі етери можна дивитися на YouTube. 

– На FM-частотах вас немає?

– Поки що ми лише готуємося до цього. Такі плани є і нам навіть вже пообіцяли, що, коли ми будемо до цього готові, нам виділять окрему хвилю. Радіо добре функціонує, але наші головні сили зараз направлені на освітню програму, бо нам не можна прої*ати ще одне покоління.  

– Яка твоя задача на радіо?

– Я відповідаю за музичне оформлення. Я написав всі заставки, джингли, підбираю пісні для тематичних етерів тощо. 

– У вас на радіо дуже круті гості, фахівці, яких дійсно цікаво слухати? Як, наприклад, вам вдалося залучити очільника ГУР Кирила Буданова?

– Ми в принципі стараємося не йти шляхом хайпу. «Хартія» – це в першу чергу про розум, повагу, виховання, естетизм. Щодо Буданова, то з ним домовлявся Жадан. Це молода і креативна людина, якій цей досвід показався цікавим. 

Зараз ми готуємо до випуску інтерв’ю з Ліною Костенко. Ця розмова складається з трьох частин. Вона взагалі нікому не дає інтерв’ю, а нам пішла назустріч, бо дуже поважає Жадана як людину і письменника.

До речі, наш медійний відділ готує до виходу класний фільм з реальними бойовими кадрами. Його продюсував засновник «Хартії» Всеволод Кожемяко. Це кіно буде у загальному прокаті, виставлятиметься на кінематографічні конкурси, а поки що проходить закриті покази. 

Гурт Жадан і Собаки під час концерту. Фото надані Євгеном Турчином для сайту BLIK.ua

«З «Хартія Туру» ми привезли 4,5 мільйони гривень»

– Паралельно зі службою ви з гуртом встигаєте грати благодійні концерти. Скільки виступів було за час повномасштабки?

– Дуже багато. Є виступи для чинних військових, для військових, які відновлюються після поранень, є акустичні концерти в рамках освітньої програми, а є повноцінні виступи повним складом. 

Минулого літа ми виступили на двох фестивалях. Atlas видав нам гонорар дронами – 177 великих FPV на загальну суму один мільйон гривень. З «Хартія Туру» ми привезли 4,5 млн. гривень. Це дев’ять концертів «Собак» і сім подій конкретно з Жаданом. 

– Концерт гурту «Жадан і Собаки» – це серйозне шоу. Тільки на сцені знаходиться 11 людей. Хто покриває ці витрати?

– Тур проходить під патронатом Андрія Мацоли і «Першої приватної броварні». Він перекриває усі технічні витрати і допомагає з рекламою, бо розуміє, що весь прибуток з проданих квитків ми віддаємо «Хартії». 

– У вас завжди є якийсь активний військовий збір. На що збираєте зараз?

– Це збір до другої річниці «Хартії» на десять ударних БпЛА «Вампір». Загальна ціль – 8 000 000 гривень. 

«Кондратюк був у шоці, що черга на концерт «Собак» стояла за квартал від клубу»

– Женя, ти – в першу чергу музикант. Коли почав займатися музикою?

– З раннього дитинства. Старший брат грав на гітарі, і я, дивлячись на нього, почав грати. У шість років вже писав пісні і грав на шкільній сцені. 

– У нас днями вийшло інтерв’ю з Ігорем Кондратюком. Серед інших він назвав тебе одним з найкращих випускників програми «Шанс». Пам’ятаєш таку передачу?

– У 2007 році я виграв програму «Караоке на Майдані», яку знімали у Харкові. Переможець автоматично потрапляв у «Шанс». 

– Що співав?

– Ой, якусь х**ню [сміється]. Щодо Кондратюка, то ми з ним досі на зв’язку. Якось він навіть приходив на концерт «Собак», був у шоці, що черга стояла за квартал від клубу. Я його познайомив з Жаданом. Ігор Васильович – нормальний дядька, який «топить» за Україну. Він мене свого часу дуже підтримав. Як і Кузьма.  

– Раз мова зайшла про Андрія Кузьменка, розкажи якусь одну історію, яка з ним пов’язана.

– Стоїмо ми з ним в гримерці під час гала-концерту програми «Шанс» в київському політесі, їмо. Кузьма робить таку канапку: ковбаса – сир – ковбаса – сир – ковбаса – сир – ковбаса. Я питаю: «А хліб?». На що він відповідає: «Хто бачив гори, то їсть ікру без хліба». Багато смішного було, але не все можна розповідати [сміється].

Кузьма Скрябін та Євген Турчинов. Фото надані Євгеном Турчином для сайту BLIK.ua

«Панкам теж потрібні приспіви»

– Як ти потрапив у свій нинішній гурт?

– У 2012 році я повернувся до Харкова і мій друг, вже покійний музикант Діма Погорєлов, сказав, що «Собаки» шукають нового гітариста. Я підготував дві пісні на «кастинг», зіграв їх, залишив по собі хороше враження і так опинився у гурті. Потім виявилося, що у них немає приспівів і їх це влаштовує. Ми, типу, панки, авангард. Я їх переконав, що панкам теж потрібні приспіви. Ну, і пішло-поїхало. 

– Окрім того, що ви з Жаданом пишете пісні для «Собак», у вас є спільні проєкти, де ви, зокрема, пишете пісні для фільмів… 

– Так. Зараз якраз плануємо написати ще два саундтреки. Як доробимо їх, то, мабуть, наступного року випустимо альбом з усіма нашими піснями для фільмів і серіалів. Працювали з Олегом Сенцовим, Олексієм Горбуновим, також сподіваюся, що попрацюємо з Антоніо Лукічем.    

– Що ти будеш робити після війни?

– Якщо чесно, дуже стрьомно про це думати. Зараз життя набрало певного темпу – я стільки мабуть ніколи не працював. Зрозуміло, що треба буде грати, писати і робити нове. Також я розумію важливість освітньої роботи з дітьми. Ми робимо це з 2014 року і маємо продовжувати. Бо якщо ми не будемо цього робити, то за двадцять років отримаємо ще одну війну.