«Розповідають, ніби я хрестив синів Реброва та Єрмака»: Микола Тищенко про чутки, братів Кличків та хейт

Автор: Олександр Петров

У День Києва в столиці відбувся фінал Всеукраїнського турніру з боксу «Кубок Києва» на призи братів Кличків. Серед гостей турніру був один з найвідоміших депутатів від «Слуги народу», 54-річний Микола Тищенко.

В інтерв’ю BLIK.ua колишній шоумен (широкому загалу Тищенко став відомий після ТБ проєктів Ревізор та Майстер Шеф) розповів про своє спортивне минуле, про братів Кличків, збірну України та Сергія Реброва, а також поділився думкою про можливе завершення війни. 

«Боротьба та бокс завжди були поруч»: про себе у спорті та братів Кличків

– Пане Миколо, останнім часом вас дедалі частіше можна побачити на різних спортивних подіях. Нещодавно ви відвідали футбольний матч, а сьогодні є гостем боксерського турніру. Любите спорт? 

– Для мене спорт є однією з найважливіших складових життя. Займатися ним я почав ще з шостого класу. Спочатку це було дзюдо, якому я присвятив багато років і яке досі дуже люблю. Я вдячний долі та своїм наставникам за ту школу, яку пройшов у цьому виді спорту. Згодом певний час займався боксом у Володимира Шевченка. На жаль, його вже немає з нами, але він залишив по собі велику спортивну спадщину. Саме в його школі виховувалися такі відомі боксери, як Костянтин Швець, В’ячеслав Вірчіс, Віктор Постол та багато інших майстрів рингу, з якими за роки спорту мене поєднала дружба. Тому спорт для мене – це набагато більше, ніж просто фізична активність. Я переконаний, що кожна людина, яка прагне чогось досягти в житті, повинна займатися спортом. Не так важливо, яким саме видом. Спорт виховує характер, силу волі, стійкість, дисципліну та жагу до перемоги.

Микола Тищенко на боксерському турнірі Кубок Києва, фото О. Петров

– Як давно ви знайомі з братами Кличками?     

– Ми знайомі ще з юнацьких років. Так склалося, що боротьба і бокс завжди були поруч: ми тренувалися в одних установах і манежах, разом їздили на збори, зокрема до Алушти. Ми завжди були поруч, нас ніхто не роз’єднував. Цей принцип – єдність, взаємопідтримка, спільна справа – заклався у нас ще з дитинства. І сьогодні він багато в чому відображає те, що відбувається в Україні. 

– А як ви ставитеся до ігрових видів спорту, зокрема футболу?     

– У мене багато друзів зі світу футболу – Сергій Ребров, Андрій Шевченко, Ігор Бєланов, Олег Блохін, Андрій Ярмоленко. Якщо когось не згадав – перепрошую. Ми всі одна велика родина в Києві, добре знаємо одне одного, завжди вітаємося, спілкуємося. У дитинстві я також грав у футбол. Спочатку – у школі при ГОРОНО. З першого по п’ятий клас займався футболом, грав на різних позиціях – як у нападі, так і у воротах. Була в Києві й команда Медприбор, за яку я виступав на позиції голкіпера.

Микола Тищенко у День Києва 2026, фото Facebook

«Ребров – людина з яйцями»: про колишнього тренера збірної України

– Як часто ви дивитеся матчі збірної України з футболу?      

– Збірну України я завжди підтримував і підтримуватиму. Завжди дивлюся її матчі, незалежно від результатів чи того, який період переживає команда – час  гучних перемог чи непростих випробувань. Це хлопці, які виходять на поле не заради гонорарів, а заради України та її прапора.

– Серед своїх друзів ви неодноразово називали Сергія Реброва. Тепер, коли його робота на чолі збірної України вже завершена, як би ви оцінили цей період для команди та самого тренера?   

– Сергій Ребров – дуже фаховий тренер, який досяг значних успіхів як гравець і тренер на європейській футбольній арені. У його штабі працювали висококваліфіковані фахівці, зокрема сильна група іспанських тренерів. Він очолив збірну України в надзвичайно складний час. Відверто кажучи, тоді було небагато охочих взяти на себе таку відповідальність. 

Ребров фактично змінив вектор своєї кар’єри: залишив клубний футбол і приїхав з ОАЕ, де, наскільки мені відомо, мав контракт вартістю понад 8 мільйонів євро на рік. Але в найважчий для України час він відмовився від фінансового комфорту, щоб очолити збірну своєї країни. Він зробив цей вибір в один із найважчих періодів в історії України, щоб бути поруч зі своєю державою та розділити з нею всі випробування.

– Перед Сергієм Ребровим стояло чітке завдання – вивести збірну України до фінальної стадії чемпіонату світу. На вашу думку, що завадило команді досягти цієї мети?      

– Ребров зробив усе, що було в його силах. Робота була надзвичайно складною, а обставини – безпрецедентними. На жаль, не вдалося пробитися до фінальної стадії чемпіонату світу. Звісно, для наших уболівальників це стало розчаруванням. Водночас не варто забувати, в яких умовах сьогодні живе наша країна. 

Україна веде важку війну за свою свободу та незалежність. Щодня на фронті гинуть і отримують поранення наші захисники. Тому головна увага сьогодні має бути прикута до Збройних сил України, до людей, які боронять державу, та до нашої спільної перемоги.

– Як ви оцінюєте інформацію про те, що Ребров вніс 30 мільйонів гривень застави за Єрмака?

–  Ребров – людина з яйцями. Він би не досяг ніяких перемог у своєму житті, якби був іншим. Ми українці і нічого не боїмося. Ребров – такий самий сильний і потужний хлопець. Він робить те, що хоче. Це його вибір.

Микола Тищенко на футбольному матчі, фото Facebook

«У Єрмака немає синів»: про  чутки та байки 

– Як ви ставитеся до критики та негативу, які часто лунають на вашу адресу з різних боків?       

– Конструктивну критику я сприймаю абсолютно нормально і завжди до неї прислухаюся. Що ж до хейту, то ставлюся до нього спокійно, і навіть з певною часткою гумору. Як кажуть, хейтять і обговорюють тих, хто перебуває в центрі уваги та реально працює. Тих, хто нічого не робить, зазвичай ніхто не помічає. 

Я дуже багато сьогодні роблю для своєї країни. Більшість обіцянок, які давав виборцям, мені вдалося виконати. Зокрема, вдалося домогтися ухвалення важливих рішень щодо статусу учасників бойових дій. Безумовно, попереду ще багато роботи. І я продовжуватиму її, незважаючи на спротив політичних опонентів. У них є різні ресурси та інструменти впливу, зокрема фінансові можливості. Але я переконаний, що це не є визначальним. 

Микола Тищенко у Верховній Раді, фото Facebook

– Який найдивніший або найабсурдніший слух про себе ви чули останнім часом?       

– Про мене за ці роки було стільки різних байок і чуток, що їх уже важко навіть мені порахувати. Зокрема, чув доволі дивну історію від одного військового з медійною відомістю, ніби я хрестив синів Сергія Реброва та Андрія Єрмака. Хоча це не відповідає дійсності, адже у Єрмака немає синів. Тому сприймаю подібні речі з посмішкою.

– І наостанок: коли, на вашу думку, може закінчитися війна? 

– Дуже провокативне питання. Я не знаю, коли війна закінчиться. Але, будемо сподіватися, що це станеться якнайшвидше. Як обіцяв президент Володимир Зеленський, через пів року. Я також на це сподіваюся і так само на це розраховую.

Читайте також

• «Жалкую, що видавець не вибив з неї грошей»: Андрій Кокотюха про Юлію Тимошенко, Ані Лорак та Пригожина
• «‎Гречка, риба, салат»: красуня-чемпіонка Дар’я Білодід розповіла про своє харчування та графік тренувань
• «Можливо, я так скажу»: Андрій Пятов вперше прокоментував чутки про своє призначення в національну збірну