«Вогнехрещу‎» на Грушевського 12 років: день, коли Майдан пішов у наступ – як починалася Революції Гідності

Чому відбулася Революція гідності?

Сьогодні, 19 січня, минає 12 років від переломного моменту Революції Гідності. У річницю подій, що назавжди змінили майбутнє України, згадуємо цей день детальніше.

Вулиця Грушевського, 19 січня, 15:07. Фото: Вікіпедія

Це стало реакцією на різке загострення протистояння між Євромайданом і офіційною владою після ухвалення 16 січня так званих «законів про диктатуру». Саме вони ознаменували початок гарячої фази протестів.

Як влада намагалася зупинити Майдан?

На той момент Революція Гідності тривала вже два місяці. Українці вийшли на протести після рішення Віктора Януковича та його уряду відмовитися від курсу на євроінтеграцію. Силовий розгін студентського Майдану 30 листопада 2013 року лише посилив народне обурення, зробивши протести по-справжньому масовими.

Намагаючись придушити опір, тодішня владна більшість вдалася до радикальних кроків. 16 січня 2014 року Верховна Рада з грубим порушенням регламенту ухвалила пакет із десяти документів, що увійшли в історію як «диктаторські закони». Вони суттєво обмежували конституційні права громадян – свободу слова, право на мирні зібрання та діяльність незалежних медіа.

Голосування відбулося поспіхом, без обговорення і без використання системи «Рада» – депутати просто піднімали руки, не бачачи текстів законів. Ці рішення фактично легалізували репресії та цензуру в країні.

Вогнища та активісти. Фото: Вікіпедія

У що все переросло?

Диктаторські закони стали точкою неповернення. 19 січня обурення Майдану вилилося у відкрите протистояння на вулиці Грушевського. Активісти намагалися прорвати оточення урядового кварталу, на що міліція відповіла масштабною силовою операцією.

Під градом бруківки та коктейлів «Молотова» силовики застосовували сльозогінний газ, гумові кулі та водомети за температури близько -10°C.

Події на Майдані. Фото: Вікіпедія

Попри обіцянки влади врегулювати конфлікт, насилля лише наростало. 22 січня 2014 року стало чорним днем в історії України: під час сутичок біля стадіону «Динамо» з’явилися перші загиблі з вогнепальними пораненнями. Країна дізналася імена Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника.

Що було з учасниками Майдану та чим усе закінчилося?

Революція перетворилася на боротьбу за виживання. Викрадення, побиття та катування активістів стали буденністю. 22 січня країну сколихнула звістка про загибель Юрія Вербицького – активіста, закатованого провладними найманцями.

Юрій Вербицький. Фото: khpg.org

Це стало поштовхом до масових протестів по всій Україні. За кілька днів під контролем Майдану опинилися міністерства в Києві та обласні адміністрації у десяти регіонах. Блокада військових частин у передмістях столиці паралізувала силовий ресурс влади.

Кульмінацією стало 20 лютого. Рішення Верховної Ради заборонити використання зброї проти громадян та відновити конституційний лад позбавило Януковича залишків легітимності. Стара влада фактично капітулювала.

Скільки людей загинуло?

За офіційними даними, ціною Революції Гідності стали життя 108 людей – Небесної Сотні. Це протестувальники, яких було вбито, закатовано або смертельно побито силовиками та їхніми найманцями у період з грудня 2013-го по лютий 2014 року.

Окрім загиблих, Майдан залишив після себе тисячі поранених, а доля кількох десятків людей досі залишається невідомою – вони вважаються зниклими безвісти.

Вечір 19 січня 2014 року. Фото: Вікіпедія

Через десять років після «Кривавого Водохреща» події Революції Гідності залишаються не лише сторінкою історії, а й моральним орієнтиром для країни. Ці дні стали нагадуванням про ціну свободи, відповідальність за власний вибір і силу народу, який відстояв право жити у гідній державі.

Читайте по темі 

• «Татуньо», «неньо»: як українці зверталися одне до одного 100 років тому
• В Україні відтворили подушку з вишитою роботою Малевича: як вона виглядає
• Станцію хотіли будувати на Вінниччині: Чорнобильській АЕС виповнилось 48 років – фото моментів спорудження