Що насправді формує особистість: вчені спростували головний міф про ДНК

Аватар Андрій Шевченко Андрій Шевченко
251
1 голос
Що насправді формує особистість: вчені спростували головний міф про ДНК
ДНК тест. Фото: УНН
ДНК впливає на характер людини набагато менше, ніж звикли вважати: вчені дослідили понад мільйон осіб.

Як саме генетика впливає на характер людини?

Як повідомляє видання Science Alert з посиланням на масштабне дослідження в часописі Nature, генетичні варіанти пояснюють лише від 7,4% до 10,6% відмінностей у рисах особистості. Унікальний геном не є готовим сценарієм поведінки, адже вирішальну роль у формуванні характеру відіграють оточення, культура та власний життєвий досвід.

Важливо! При спробі спрогнозувати риси конкретної людини за її ДНК генетична інформація змогла пояснити менш як 4% варіацій.

ДНК тест. Фото: Мати та дитина

ДНК тест. Фото: Мати та дитина

Що виявили науковці під час масштабного аналізу?

Під час аналізу даних понад 1,14 мільйона людей дослідники вивчили риси «Великої п’ятірки»: екстраверсію, доброзичливість, сумлінність, невротизм та відкритість. Науковці знайшли 1260 генетичних варіантів, пов'язаних із цими характеристиками, проте наголошують, що цього занадто замало для складання психологічного портрета.

«Якщо ми хочемо дізнатися про особистість конкретної людини, генетика тут не надто перспективний шлях. Ми можемо просто виміряти риси характеру й отримати дуже чітку картину — гени до цього нічого не додадуть», — пояснив генетичний епідеміолог Мішель Нівард.

Чому однояйцеві близнюки виростають різними?

Яскравим доказом переваги середовища є однояйцеві близнюки, які мають ідентичний набір генів, але впродовж життя набувають абсолютно відмінних звичок та моделей поведінки. Щоб відокремити генетику від зовнішніх чинників, вчені порівнювали рідних братів і сестер, які зростали разом.

Виявилося, що навіть такі риси, як доброзичливість, суттєво варіюються залежно від суспільства та віку, оскільки чуйність і співпраця сприймаються по-різному в різних культурах.

Молекула ДНК. Ілюстративне фото: freepikМолекула ДНК. Ілюстративне фото: freepik

Крім того, дослідники виявили цікаві зв'язки між екстраверсією та частішим зараженням вірусами через вищу соціальну активність, а також між рисами характеру і тривалістю життя чи політичною активністю.

«Я б дуже не хотів, щоб люди вирішили, ніби генетика намертво закарбовує їхній характер, або що їхню індивідуальність можна виміряти за допомогою геному», — підсумував Мішель Нівард.

Читайте по темі