Приречений на загибель: вчені розкрили моторошну таємницю зникнення супутника Венери

Аватар Денис Коротинський Денис Коротинський
35
2 голоси
Приречений на загибель: вчені розкрили моторошну таємницю зникнення супутника Венери
Венера. Фото: freepik.com
Нове моделювання астрономів показало, що Венера могла мати власний супутник після космічного зіткнення, проте небесне тіло було приречене на падіння та знищення.

Що сталося з гіпотетичним супутником Венери

Нове астрономічне дослідження демонструє, що навіть за умови появи власного супутника в далекому минулому, цей космічний компаньйон не мав жодних шансів на виживання поруч із Венерою.

Планета пережила грандіозні космічні катаклізми, проте специфіка її орбіти та розмірів виявилася фатальною для утримання великого небесного тіла, повідомляє видання IFLScience.

Поява Місяця внаслідок гігантського зіткнення Землі з протопланетою близько чотирьох із половиною мільярдів років тому вважається неймовірною астрономічною удачею. Оскільки подібні масштабні удари були звичним явищем на пізніх етапах формування Сонячної системи, Венера з високою ймовірністю пройшла через аналогічний сценарій і теж породила свій супутник. Проте його доля виявилася трагічною через закони гравітаційної механіки.

Венера. Фото: freepik.com

Чому планета знищила власного компаньйона

Створене науковцями комп'ютерне моделювання показало, що виживання будь-якого утвореного супутника безпосередньо залежало від швидкості та напрямку обертання планети навколо своєї осі після зіткнення.

У далекому минулому Венера оберталася значно швидше, ніж зараз. Під дією потужних припливних сил вона поступово притягувала власний супутник усе ближче до своєї поверхні, поки той остаточно не розвалився від колосального гравітаційного тиску.

За підрахунками вчених, таке небесне тіло могло проіснувати максимум від 30 мільйонів до 1,7 мільярда років, що становить лише крихітну частку від усього віку сусідки Землі. Якби його орбіта була надто витягнутою, загибель настала б ще швидше.

Венера. Фото: freepik.com

Сонце як головний руйнівник космічної рівноваги

Вагому роль у знищенні супутника відіграло також близьке розташування планети до нашого світила. Знаходячись значно ближче до Сонця, Венера постійно відчувала потужний гравітаційний вплив зірки, що суттєво звужувало зону безпечного утримання супутників навколо неї.

Результати дослідження проливають світло й на історію нашої власної планети. Астрофізики дійшли висновку, що якби Земля після зіткнення оберталася трохи повільніше, наш Місяць спіткала б точно така сама сумна доля — він зійшов би з орбіти та впав у земні океани мільярди років тому.

Читайте по темі