Від Узбекистану до Франції: знайдені 80 тисячолітні лук і стріли змінили уявлення про заселення Європи

Унікальні параметри та бойове призначення знахідок

У найдавніших культурних шарах відомої стоянки Обі-Рахмат в Узбекистані дослідники виявили мініатюрні трикутні кам'яні наконечники, вік яких становить орієнтовно 80 000 років, про що повідомляється в журналі SciTeshDaily.

Вид зі скельного укриття Обі-Рахмат на краю Тянь-Шаню. Фото: Х'юг Пліссон

Його культурні шари охоплюють часовий інтервал від 80 000 до 40 000 років тому.

Мікротрасологічний аналіз поверхні виявлених виробів розкрив важливі деталі:

• Габарити та вага: Ширина мікронаконечників становить менше 2 сантиметрів, а маса — усього кілька грамів, що через крихкість робить їх непридатними для важких копій.
• Сліди ударів: Характерні пошкодження на кромках чітко вказують на використання предметів як наконечників для дистанційної кидальної зброї – ймовірно, найдавніших стріл.
• Комбіноване озброєння: Поруч із мікронаконечниками виявлено знаряддя у 15–20 разів важчі й у 3–4 рази товщі, які слугували наконечниками для важких копій і дротиків.

Поєднання різнотипного мисливського арсеналу в одному комплексі раніше вважалося виключним маркером стоянок Homo sapiens, що свідчить про високий рівень адаптації давніх мисливців.

Паралелі з Францією та новий вектор міграції

По обидва боки Перського плато (помаранчевий прямокутник), генетично визначеного як зона притулку для концентрації та демографічного розвитку перших Homo sapiens, які покинули Африку, Обі-Рахмат та Мандрін мають однакові точки мікропроектування, розташовані на відстані 25 000 років та 6000 км одна від одної. Автор фото: Хьюг Пліссон

Виявлені в Узбекистані артефакти мають вражаючу подібність до мікронаконечників зі знаменитої французької стоянки Мандрен у долині річки Рона, які датуються 54 000 років тому.

Попри те, що знахідки з Обі-Рахмат та Мандрена розділяють понад 6000 кілометрів та близько 25 000 років різниці, їхня форма, технологія виготовлення та сліди зносу виявилися майже ідентичними.

У шарі Мандрена свого часу було знайдено молочний зуб Homo sapiens. Це дає авторам дослідження підстави припустити, що Центральна Азія слугувала ключовим регіоном формування та розвитку ранніх популяцій людей розумних перед їхнім подальшим експансивним просуванням на захід Європи.

Нові критерії ідентифікації мікронаконечників допоможуть археологам виявити проміжні ланки цього міграційного шляху між Тянь-Шанем та Середземномор'ям.

Читати по темі

• Стародавнє золото зникло за чотири хвилини: в Іспанії злодії спритно пограбували музей
• Викрали за три хвилини: в Італії знайшли картини Ренуара, Сезанна та Матісса – підозрюють громадян Молдови