Ефект Пруста: чому один аромат миттєво повертає нас у дитинство

Аватар Анастасія Радченко Анастасія Радченко
8
1 голос
Ефект Пруста: чому один аромат миттєво повертає нас у дитинство
Фото: соцмережі
Аромат випічки чи дощу на асфальті може за мить телепортувати в минуле. Розповідаємо, чому нюх так тісно пов'язаний із пам'яттю та емоціями людини.

Марсель Пруст у романі «У пошуках утраченого часу» показав, як звичайне чаювання стає подорожжю в минуле, пише The Village Україна. Смак печива мадлен у липовому чаї раптом дарує герою радість, а згодом він згадує, що так само його пригощала в дитинстві тітка Леонія. Відтоді миттєве занурення в давні часи через нюх чи смак називають ефектом Пруста.

Зазвичай сигнали від органів чуття потрапляють до таламуса, мозкового диспетчера. Тіло збирає близько мільярда біт даних щосекунди, а свідомість опрацьовує лише десяток, тож більшість інформації відсіюється. Аромати мають привілей: нюхова кора розташована поряд із мигдалиною, що відповідає за емоції, та гіпокампом, де живуть спогади. Тому пахощі дощу чи домашньої випічки за долі секунди відкривають картини минулого.

Фото: соцмережі

Нюх не вимикається навіть уві сні, адже колись допомагав вчасно помітити загрозу. Добровольці вчили матеріал під аромат троянди, а вночі відчували його знову, і наступного дня згадували вивчене краще за решту.

Швидкий шлях працює й проти людини. Після травми пахощі здатні спровокувати флешбек, і тіло реагує раніше, ніж розум знаходить причину. Терапевти навчають пацієнтів поєднувати болісний епізод із лагіднішим ароматом.

За оглядом 2011 року, люди з порушеннями нюху мали значно вищі бали за шкалою депресії Бека. Дев'ятеро пацієнтів без нюху, яких спостерігали 11 місяців, виявляли «ознаки життєвого розчарування». Проте автори припускають лише кореляцію.

Читайте по темі: