Які суми переказів на картки підпадають під фінмоніторинг: нові вимоги банків, через які блокують рахунки

Про плани фінансових установ значно посилити контроль можна було здогадатися ще минулого року. Як повідомляє видання «Телеграф» з посиланням на юристів, алгоритми перевірки стали максимально цифровізованими, а від простих людей і ФОПів вимагають усе більше довідок та декларацій. Це призводить до того, що українці раптово втрачають доступ до своїх коштів часто навіть без детального пояснення причин з боку банку.

Як банки посилили контроль та запровадили нові алгоритми перевірок

Еволюція банківського нагляду пройшла шлях від звичайного збору документів до використання новітніх технологій. Сьогодні моніторинг по факту проведеної фінансової операції відходить у минуле, а на його місце приходить глибинний аналіз моделей поведінки за допомогою штучного інтелекту. Спеціальні програми в режимі реального часу відстежують обороти по рахунку, частоту транзакцій і навіть час їх здійснення, автоматично блокуючи картку при найменших підозрах.

«Фактично ми бачимо перехід від точкових реагувань до масштабної, більш системної роботи фінансової розвідки. Фінансовий моніторинг в Україні став значно активнішим та структурно жорсткішим», — зазначила радник адвокатського об’єднання Eternix Дарія Лазарева.

Жорсткість банків також зумовлена значним тиском з боку Національного банку України. Регулятор збільшив кількість виїзних перевірок та почав активно застосовувати багатомільйонні штрафи до тих фінансових установ, які демонстрували надто лояльне ставлення до своїх клієнтів.

/img/news/13566.webp

Які конкретні суми та ліміти гарантовано привернуть увагу фінмоніторингу

Окрім загального посилення правил, банки запровадили жорсткі ліміти для p2p-переказів та поділили українців на категорії ризиковості. Для високоризикових клієнтів граничний ліміт становить не більше 50 тисяч гривень на місяць, а для середньо- та низькоризикових — до 100 тисяч гривень. Якщо щомісячні обороти звичайної людини становлять до 30 тисяч гривень, ризик перевірки залишається мінімальним.

У діапазоні від 30 до 100 тисяч гривень усе залежить від структури платежів: частоти, відправників та логічності операцій. На цьому етапі можливі вибіркові запити документів. Проте суми понад 100–200 тисяч гривень майже гарантовано потрапляють у поле зору автоматичної системи, після чого банк обов'язково вимагатиме підтвердження джерела доходів та докази сплати податків.

Головні причини масового блокування рахунків звичайних людей та бізнесу

Найбільше скарг на блокування надходить від клієнтів державних ПриватБанку та Ощадбанку, а також великих установ з іноземним капіталом. Для фізичних осіб найпоширенішими причинами санкцій стають нетипові великі зарахування, використання особистих карток для ведення бізнесу, зв'язок із криптовалютами чи перекази з іноземних бірж. Іноді рахунок заморожують навіть через вхід у мобільний банкінг через публічний Wi-Fi, де раніше працювали шахраї.

«Окрім поширених причин блокування рахунків, все більшої популярності сьогодні набувають такі, на перший погляд, не очевидні аспекти, як аномальна інтенсивність операцій», — пояснив виданню «Телеграф» адвокат Ігор Биков.

Водночас ФОПи найчастіше страждають через підозри у спробах мінімізації податків. Банки суворо карають підприємців за штучне «дроблення» бізнесу, невідповідність платежів офіційно заявленим КВЕДам або використання підприємницького рахунку виключно як транзитного для швидкого зняття готівки.

Читайте по темі

•  Правило 24 годин: як одна проста пауза врятує вас від імпульсивних покупок в інтернеті.
•  Готуємось до літа вже зараз: як бізнесу подати заявку літній майданчик у Києві.
•  «В мене є передчуття фінансової трагедії»: Гетманцев заявив про складну ситуацію з видатками бюджету України