Українцям відмовлятимуть у виплатах через Реєстр збитків: хто залишиться без компенсацій

Аватар Кирило Гапонов Кирило Гапонов
15
1 голос
Українцям відмовлятимуть у виплатах через Реєстр збитків: хто залишиться без компенсацій
Директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський. Фото: РБК-Україна
Виплати за шкоду, завдану агресією Росії проти України, не отримають одразу кілька категорій громадян. У Реєстрі збитків пояснили, що компенсацію не надаватимуть у чотирьох випадках.

Як пише BLIK з посиланням на слова виконавчого директора Реєстру збитків Маркіяна Ключковського у телеефірі, компенсації не передбачені для:

  • втрат, що були завдані до 24 лютого 2022 року;
  • шкоди, заподіяної за межами України;
  • збитків, що не мають зв’язку з російською агресією;
  • випадків, коли заявник не може надати жодних доказів.

«Потрібні хоч якісь елементарні докази, щоб ми розуміли, про що йдеться. Але в будь-якому разі заявник матиме можливість передати заяву ще раз», – наголосив Ключковський.

Як відбувається розгляд заяв на компенсацію

Процес отримання компенсації складається з двох етапів. Спочатку документи розглядає Секретаріат Реєстру, після чого рішення ухвалює Рада Реєстру. Кожен випадок аналізується індивідуально, однак основні причини відмови залишаються незмінними.

«Всі заяви розглядатимуться. Заява може бути відхилена практично лише з чотирьох причин», – підсумував Ключковський.

Компенсації за примусову працю та нові категорії заяв

Раніше в Україні розширили перелік випадків, за якими можна звертатися до Міжнародного реєстру збитків. Тепер компенсацію можуть вимагати не лише власники зруйнованого житла, а й ті, хто зазнав втрат через:

  • примусову працю;
  • втрату контролю над нерухомістю на окупованих територіях;
  • серйозні тілесні ушкодження.

Подати заяву на відшкодування можна через застосунок «Дія».

Які виплати з’являться у майбутньому

Наразі опрацьовується розширення списку категорій збитків, за якими можна отримати компенсацію. У перспективі Реєстр прийматиме заяви щодо понад 40 категорій, серед яких:

  • загибель близьких людей;
  • тортури, сексуальне насильство та примусове переміщення;
  • втрати майна та доходу;
  • пошкодження критично важливої інфраструктури;
  • руйнування історико-культурної спадщини та екологічні збитки.

Таким чином, механізм компенсацій розвивається, але вже зараз є чіткі обмеження, які варто враховувати під час подачі заяв.

Читайте також: Пенсійна реформа: Уряд спрощує виплати для переселенців і українців за кордоном