Чому в Ісландії закопують гренландську акулу в землю перед тим, як їсти: вся правда про хакарл
Свіже м'ясо гренландської акули токсичне через високий вміст сечовини. Як повідомляє National Library of Medicine, ісландці століттями закопують туші в пісок та придавлюють камінням. Так з риби виходять отруйні соки. Процес триває кілька місяців, роблячи м'ясо безпечним.
Важливо! Токсичні речовини (сечовина та триметиламіноксид) в організмі акули діють як природний «антифриз», допомагаючи їй виживати в крижаному океані.
Після ферментації акулу дістають і сушать на вітрі ще 4-5 місяців до утворення кірки. Через розпад сечовини утворюється аміак, який і дає страві легендарний різкий сморід. Міф про те, що рибу поливають сечею — вигадка. Зараз це частування — атракціон для сміливих туристів.
Ісландська кухня сформувалася в умовах суворого клімату та постійної боротьби за виживання. У давнину, коли їжі катастрофічно не вистачало, остров’яни навчилися переробляти абсолютно все, що давало їм море. Гренландські акули, яких часто виловлювали біля берегів, здавалися б марним уловом через їхню отруйність. Проте постійний голод змусив експериментувати, і так з’явився хакарл, який рятував цілі поселення від голодної смерті у довгі зимові місяці.
Сучасне приготування цієї специфічної страви дещо еволюціонувало. Сьогодні вже мало хто закопує м'ясо в справжній пісок на пляжі. Замість цього використовують пластикові контейнери з отворами для дренажу. Втім, суть біохімічного процесу від цього зовсім не змінилася, і м'ясо все ще залишається токсичним без належної витримки. Національний фестиваль Þorrablót залишається головною подією, де ісландці масово споживають хакарл, запиваючи його традиційним місцевим шнапсом «Бреннівін», щоб хоч якось перебити специфічний смак.
Ця страва постійно потрапляє у різноманітні рейтинги найогиднішої їжі світу, що лише підігріває до неї інтерес з боку тревел-блогерів.
Гренландська акула сама по собі є унікальним створінням. Це один із найбільш довгоживучих видів хребетних на планеті — науковці Національної медичної бібліотеки США підтверджують, що окремі особини можуть жити понад 400 років. Вони плавають неймовірно повільно та харчуються різноманітною падаллю.
Читайте також:
- Пластична операція перетворилась на жах: лікарі деформували обличчя дівчини замість легкої корекції;
- Ярославський приготував піцу з Анною Трінчер: рецепт Маргарити від відомого шеф-кухаря;
- Швидкий рецепт соленої домашньої скумбрії: простий рецепт, який готується швидше, ніж здається.