Сліди по 38 сантиметрів і «спритна містифікація»: у США оприлюднили архівні файли про бігфута

Аватар Андрій Шевченко Андрій Шевченко
25
★★★★★
★★★★★
1 голос
Сліди по 38 сантиметрів і «спритна містифікація»: у США оприлюднили архівні файли про бігфута
Бігфут у лісі. Колаж. Фото: Buddy Mays/Getty Images
Лісова служба США виклала в мережу три архівні документи про бігфута. Найдетальніше розслідування 1982 року закінчилося версією про підробку.

Які файли про бігфута оприлюднили у США?

Лісова служба США (U.S. Forest Service) виклала у відкритий доступ три архівні документи про бігфута – легендарну снігову людину, яку в Північній Америці ще називають сасквочем. Файли з’явилися 15 жовтня в електронній читальній залі відомства під назвою «Bigfoot/Sasquatch Records». Першою на це звернула увагу The Washington Post.

Важливо! Існування бігфута файли не доводять: найдетальніше розслідування з них урядові експерти завершили версією про майстерну підробку.

Знімок, який Роджер Паттерсон видавав за бігфута

Знімок, який Роджер Паттерсон видавав за бігфута. Фото: Bettmann/Getty Images

Що знайшли в лісі Уматілла у 1982 році?

Найбільший документ – службова записка біолога Лісової служби Родні Джонсона від 18 червня 1982 року. Напередодні в долині річки Мілл-Крік у національному лісі Уматілла, на межі штатів Вашингтон і Орегон, виявили величезні сліди. Слідчі сфотографували їх і зробили гіпсові зліпки у двох місцях. Один відбиток мав близько 38 см завдовжки і 18 см завширшки.

Джонсон дійшов висновку, що сліди залишила не двонога істота вагою понад 136 кг. Відбитки були мілкішими за сліди черевиків самих слідчих, раптово з’являлися і зникали, а крок завдовжки близько 1,2 метра не змінювався навіть на схилах. Водночас біолог визнав: якщо це підробка, хтось доклав до неї чимало зусиль.

«Дуже спритна спроба влаштувати містифікацію», – так оцінив сліди експерт-слідопит Прикордонної служби США Джоел Гардін.

У записці від 28 липня 1982 року він припустив, що відбитки зробили штучною ногою з м’якого гіпсу або гуми. На його думку, автор підробки добре знав місцевість і цікавився легендами про бігфута. Хто саме це був, так і не встановили.

Що розповів мисливець із Монтани?

Другий документ – спогади Лео Кінні, записані у 1980 році. Він розповів, як 1949 року разом із трьома супутниками поїхав до долини Петті-Крік у Монтані забрати тушу лося. На місці лишилися тільки нутрощі, а від них у снігу тягнулися великі сліди. Кінні вважав, що якась істота підняла тушу й понесла її.

Чоловіки пройшли слідами близько 800 метрів і повернули назад. За словами Кінні, наздогнати того, хто їх залишив, вони не надто прагнули. Наступного року інший мешканець, В. В. Шмітц, нібито знайшов схожі сліди неподалік, відчув сильний запах і чув бурчання. Саму істоту, втім, не бачив ніхто.

Ілюстрація бігфута на тлі гір

Бігфут у Північній Америці. Колаж. Фото: Buddy Mays/Getty Images

Які ще свідчення є у файлах?

Третій документ – стаття газети Clark Fork Valley Press із Монтани за січень 2003 року. Вона описує сотні слідів біля дороги Рівер-Роуд-Вест. Один відбиток мав близько 42 см завдовжки і 22 см завширшки, а крок сягав приблизно півтора метра. Наступного дня більшість слідів змив дощ.

Один зі свідків за відбитком оцінив вагу істоти у 360–450 кг, хоча її ніхто не зважував. Сама газета тоді визнала, що переконливих доказів існування сасквоча немає.

Чому Лісова служба виклала ці документи саме зараз, відомство не пояснило. Публікація збіглася з черговим оприлюдненням урядових файлів про НЛО. Ведучий подкасту Bigfoot Society Джеремая Байрон у коментарі The Washington Post сказав, що сподівається: державні установи почнуть розкривати й інші дані про бігфута.

Нагадаємо, раніше BLIK писав про розсекречені файли про ранчо Скінвокер у Юті.

Читайте по темі