Підпалені ратуші, погроми в містах і сотні затриманих: у Франції проходять масові протести через зростання цін

Чому протести у Франції переросли в масштабні заворушення?

У Франції масові протести проти зростання цін супроводжувалися масштабними руйнуваннями, підпалами та зіткненнями з поліцією. За інформацією видання Euronews, на вулиці вийшли від 550 до 800 тисяч людей, а уряд заявив про 1200 затриманих і 150 поранених поліцейських та жандармів.

Попри масштаб насильства, значна частина учасників акцій протестувала мирно. Однак у найбільших містах країни дії груп погромників, пожежі та сутички з правоохоронцями затьмарили основну мету демонстрацій.

Французька преса описувала події як день хаосу та безпрецедентного насильства. Видання Le Parisien винесло на першу шпальту заголовок «Картини повстання», наголосивши на ролі меншості, яка змогла створити атмосферу масштабного безладу.

Протести у Франції. Фото: Flickr

Які міста Франції постраждали від погромів?

Одні з наймасштабніших руйнувань зафіксували в Парижі. У центрі столиці площа Республіки була завалена різними предметами, поліція застосовувала сльозогінний газ, а над містом здіймався густий чорний дим від палаючих пожежних машин.

Увечері погроми продовжилися в різних районах Парижа. Групи людей у чорному одязі та масках атакували магазини, пошкоджували міську інфраструктуру й викрадали товари, після чого швидко зникали серед натовпу.

Протести у Франції. Фото: newformat.info

Під удар потрапили й інші французькі міста. У Марселі, Ліллі, Анже та Бордо вандали проникали до мерій, а в Бордо була розгромлена резиденція префекта. Масштаб руйнувань охопив як громадські будівлі, так і комерційні об'єкти.

У Парижі сутички наблизилися до ключових державних установ - Єлисейського палацу та Національних зборів. Грабежі зачепили навіть Єлисейські поля, одну з найвідоміших вулиць французької столиці.

Правоохоронці та пожежники намагалися зупинити погромників, однак ті переміщалися між районами й атакували нові об'єкти. За описами очевидців, після таких нападів залишалися розбиті елементи міського благоустрою, спалені велосипеди та покинуті викрадені речі.

Протести у Франції. Фото: newformat.info

Як влада Франції відреагувала на заворушення?

Президент Франції Емманюель Макрон пообіцяв притягнути винних до відповідальності. У повідомленні в соцмережі X він заявив:

«Ті, хто громив, нападав на префектури та магазини, грабував аж до наших мерій, будуть притягнуті до відповідальності й покарані».

Міністр внутрішніх справ Франції звинуватив у насильстві групи погромників, які, за його словами, діяли за чіткою ініціативою ультралівих. Водночас політичні сили країни почали публічно сперечатися щодо причин ескалації та відповідальності за події.

Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен заявила, що законні соціальні вимоги протестувальників стали заручниками ультралівих сил і риторики Жан-Люка Меланшона. Вона звинуватила його політичне оточення у виправданні насильства та прагненні занурити країну в хаос.

Марін Ле Пен. Фото: Instagram Марін Ле Пен

Сам Меланшон, кандидат від ультралівих на президентських виборах, поклав частину відповідальності на дії паризької поліції та накази префектури, які він назвав абсурдними. При цьому політик наголосив, що учасники очолюваних його прихильниками колон змогли пройти містом спокійно. Меланшон також виступив проти погромів, заявивши в X:

«Тим, хто поділяє нашу боротьбу, не місце в розграбуванні та погромах». У відповідь прем'єр-міністр Себастьян Лекорню закликав визначитися зі стороною, заявивши: «Настав час обрати сторону: або Республіку, або погромників».

Окремо на події відреагував віцепрезидент США Джей Ді Венс, який пов'язав спалах насильства з чинною міграційною політикою Франції. Його оцінка стала ще одним свідченням того, що заворушення переросли у ширшу політичну дискусію про причини суспільного невдоволення.

Читайте по темі:

• У Франції під час протестів підпалили туристичний офіс у Ліоні: поліція застосувала сльозогінний газ у Парижі.
• Вулиці Парижа у вогні: протести школярів у Франції перетворилися на хаос і сутички з поліцією.
• «Росія – не наш ворог»: у Німеччині спалахнули протести проти посилення військового обліку.