Мала винахідниця з пляжу: карликова єнотиха зліпила м'яч із паперу й піску

Аватар Анастасія Радченко Анастасія Радченко
164
1 голос
Мала винахідниця з пляжу: карликова єнотиха зліпила м'яч із паперу й піску
Фото: Pexels
Відкриття підкреслює загрозу для виду: у природі лишилося менш ніж 200 дорослих карликових єнотів Козумеля.

Незвична гра на острові

Молода карликова єнотиха з мексиканського острова Козумель здивувала науковців незвичною поведінкою. Як повідомляє ZME Science, вона самостійно змайструвала собі іграшку з підручних матеріалів, які знайшла просто на пляжі. Тварину, яку дослідники позначили як Juvenile 1, зафіксували біологи Університету Маямі.

Важливо! У природі лишилося менш ніж 200 статевозрілих особин цього рідкісного виду носух.

Фото: Wikimedia Commons

Як з'явилася перша кулька

Вона витягла папір зі смітника, занурила його у миску з водою, а потім покачала по піску, поки той не стиснувся в акуратну кульку.

Фото: Wikimedia Commons

За цим процесом спостерігала її сестра, Juvenile 2, яка спробувала повторити трюк, проте перші чотири спроби виявилися невдалими.

Фото: Wikimedia Commons

Тоді старша сестра забрала папір собі та доробила іграшку самостійно, показавши, як усе має виглядати.

Учениця перевершила вчительку

Найцікавіше сталося вже після того, як Juvenile 1 забрали на реабілітацію. Лише через п'ять днів Juvenile 2 самотужки виготовила м'яч уже з обгортки від гамбургера, змочивши її водою й покачавши по піску та камінню.

Того ж дня вона зробила ще одну кульку, цього разу з паперового чека.

За 64 години спостережень команда науковців нарахувала 14 спроб зліпити такі кульки, вісім з яких завершилися готовою іграшкою. Носухи використовували їх для гри, а в шести епізодах до розваги долучалися мати та обидва єнотенята. Дослідники зазначили, що при цьому тварини не їли ні сам папір, ні залишки їжі на ньому. Цікаво, що в іншому пляжному клубі за 30 км звідти єноти теж мали доступ до паперу й води, проте подібних м'ячів там ніхто не створював.

На жаль, Juvenile 1 згодом загинула в реабілітаційному центрі, ймовірно, через виснаження і токсичні речовини людського походження. Одна з дослідниць, Нессі О'Ніл, зізналася:

«У моїй голові це не було якимось великим відкриттям, я думала, яка ж вона мила, вона робить м'ячик».

Науковці наголошують, що подібна кмітливість може свідчити про здатність рідкісного виду адаптуватися до змін довкілля, а сама історія ще раз показує, наскільки вразливими тварини залишаються перед впливом людини.

Читайте по темі: