Справжня соцмережа дикої природи: фотопастки Чорнобильського заповідника зафіксували унікальну поведінку звірів

Чому олені та кабани мітять дерева після ведмедів

Камери спостереження в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували нетипове явище: ведмеді, благородні олені, лосі та дикі кабани використовують для маркування території одні й ті самі стовбури дерев. Крім того, на околиці села Луб'янка біля старої ялини спеціалісти виявили сліди здичавілих биків.

Зазвичай травоїдні уникають зон активності великих хижаків, проте біологічні фактори змушують їх ігнорувати запах небезпеки, зазначають співробітники заповідника.

«Здавалося б, копитні мали б уникати місць, де побували великі хижаки, але в період гону правила змінюються — гормони беруть своє», — повідомили в науковому відділі заповідника.

Слідами тварин на дереві. Фото: Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник 

Як ведмеді олені та кабани маркують дерева

Кожен представник фауни використовує свій анатомічний спосіб нанесення міток. Ведмежі сліди розпізнають за глибокими подряпинами від кігтів, укусами та шерстю на корі. Хижак підіймається на задні лапи, притискається до стовбура головою, шиєю та спиною, залишаючи сильний індивідуальний запах, який позначає його габарити для конкурентів і допомагає у пошуку самиць.

Один із ведмедів навіть обрав для таких дій просмолений дерев'яний стовп.

Олені діють інакше: наприкінці літа та восени під час шлюбного сезону самці труться рогами об кору, здираючи відмерлий оксамитовий шар і демонструючи силу суперникам. Сліди диких кабанів завжди розташовані значно нижче, зазвичай поруч із купальнями в багнюці, тоді як лосі просто обгризають деревину.

Слідами тварин на дереві. Фото: Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Навіщо дикі тварини залишають мітки на деревах

Науковці наголошують, що в умовах дикої природи пошкоджені стовбури виконують роль головного каналу невербального зв'язку між різними популяціями.

Через відсутність частих прямих контактів запах і візуальні дефекти кори транслюють іншим жителям лісу інформацію про вік, стать, фізіологічний статус і межі території конкретної особини.

Фахівець заповідника Сергій Жила підкреслив, що такі ділянки стають своєрідною природною соціальною мережею лісових мешканців.

Читайте по темі

•  На Рівненщині чоловік підробив документи, скориставшись ШІ: довідку згенерував ChatGPT – як його покарали.
•  На Тернопільщині через моторошну знахідку призупинили ремонт дороги: що ховалося під старим полотном.
•  «В дорослому світі це називається – проставитись»: українці посперечалися через традицію в садочках