Суд визнав Алієва винним у злісній непокорі поліції, але не призначив покарання: пояснюємо, як так сталося

У квітні цього року патрульна поліція зупинила автомобіль, у якому перебував колишній півзахисник Динамо Олександр Алієв. Це сталося на Чоколівському бульварі в Солом’янському районі Києва.

🚔 Як усе почалося: конфлікт із поліцією на Чоколівці

За версією поліції, авто порушило правила дорожнього руху, а сам водій мав ознаки алкогольного сп’яніння. Коли патрульні почали спілкування, Алієв і його пасажирка, за словами правоохоронців, поводилися агресивно, лаялися та відмовилися пройти огляд на стан сп’яніння.

Після попередження про затримання жінка почала вилазити на службовий автомобіль поліції, а сам Алієв, за словами патрульних, не реагував на вимоги. Згодом колишній футболіст заявив у Instagram, що не був п’яним, і запевнив, що «з поліцією все вирішено».

Сьогодні стало відомо, що суд визнав екс футболіста винним у керуванні авто напідпитку. Крім того, в Єдиному реєстрі судових рішень є постанова суду і щодо злісної непокори законним вимогам поліції збоку Алієва.

⚖️ Що розглядав суд і за що могли покарати

18 липня Солом’янський районний суд Києва розглянув адмінсправу, складену поліцією проти Олександра Алієва. Його дії кваліфікували за двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення:

• стаття 173 – дрібне хуліганство (нецензурна лайка, образливе чіпляння до громадян, порушення спокою);
• стаття 185 – злісна непокора законній вимозі поліцейського.

За ці порушення суд міг призначити штраф, громадські чи виправні роботи або навіть адміністративний арешт до 15 діб.

У матеріалах справи зазначено, що Алієв публічно висловлювався нецензурно та ігнорував вимоги поліції. Його захисник просив закрити провадження, адже на момент слухання минули строки для накладення адміністративного стягнення, що суд і зробив.

⏳ Чому суд визнав винним, але не покарав

Суд дійшов висновку, що в діях Алієва є склад адміністративних правопорушень, тобто визнав його винним, проте застосувати покарання вже не міг.

Згідно з частиною 2 статті 38 КУпАП, якщо справу розглядає суд, то стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Оскільки інцидент стався 12 квітня, а засідання відбулося лише 18 липня, – тримісячний термін сплив. Відповідно, суддя Вишняк М.В. закрив провадження, посилаючись на пункт 7 частини 1 статті 247 КУпАП, тобто через закінчення строків притягнення до відповідальності.