Головна «Це була б «бомба»: Гіга, Зібров та Бобул планували записати спільну пісню, але не встигли
Співак Павло Зібров прокоментував смерть свого колеги, з яким його поєднує багаторічна історія – народного артиста України Степана Гіги. В ексклюзивному коментарі сайту BLIK.ua виконавець, зокрема, хіта «Хрещатик», розповів про плани записати унікальну композицію не тільки зі Степаном Петровичем, але й Іво Бобулом.
Степан Гіга. Фото соцмережі
Три титани, три легенди — Зібров про плани записати спільну пісню з Гігою та Бобулом
Цього року на День Незалежності України Павло Зібров та Степан Гіга виступали в одному з елітних курортних комплексів неподалік Львова. Саме там народні артисти бачились востаннє та обговорювали майбутню творчу колаборацію.
«Я з ним говорив, кажу, що в нас є ідея така, зробити з Бобулом, з тобою, зі мною таке тріо. Три титани, три легенди. Тому що вже дорослі. Хто після нас? Так, Василь Зінкевич та Іван Попович. А далі вже ми йдемо. Наприклад, я співаю «Цей сон, цей сон», а Гіга: «Бо хрещений батько мій…». І всі по одному куплету, приспів, на три хвилинки.
Це була б «бомба», я уявляю, який був би ажіотаж та перепост. Але до роботи не приступили. Він поїхав до Америки на гастролі. Він «згорів» на роботі. Йому, з його станом здоров'я, з цукровим діабетом, треба було б дотримуватися режиму. Жодних перепадів, а там 12 годин різниці в часу», – розповів BLIK.ua Павло Зібров.
Іво Бобул. Фото соцмережі
«Він не давав нікому гроші для просування» - про Степана Гігу та музичну тусовку
Павло Миколайович наголосив – він радий, що Степан Петрович на останок життя отримав заслужену славу не лише на заході України, де був популярним, але й по всій країні та за її межами.
«Я щасливий, що він нарешті «скупався» в славі, на яку він заслуговував і 10 років, і 20 років тому. Він співав українські композиції. Як і Білозір, Бурмака, він російськомовні треки не виконував. Він був таким націоналістом в хорошому сенсі цього слова, дотримуватися цієї заповіді. І, мені здається, був недолюбленим публікою. На заході України його любили, він прекрасно давав концерти. Я бачив ті стадіони, які він збирав. А в цілому по країні тусовка його не сприймала. Бо він не лестився, не давав нікому гроші для просування. І тому він був «особнячком».
Зараз, майже чотири роки, він попав в пул і слава Богу. Його вже немає, фізично немає. Але ж його пісні є, ось що найцікавіше. Пісні, як то кажуть, тільки-но вирвалися на свободу, і полетіли по всьому світу. В Америці, Австралії, Канаді, Новій Зеландії – там знають ці пісні і співають. Це величезне щастя, що його доробок отримав таке визнання», – розповів BLIK.ua Павло Зібров.
Павло Зібров. Фото соцмережі
«Консерваторія давалася йому легко» - про спільні студентські роки
Павло Зібров на два роки старший за Степана Гігу. Вони познайомились у 1980-х, коли були студентами. Співак детально розповів про той період життя.
«Ми з ним навчались в Київській консерваторії. Він в 1983-му поступив, а я вдруге туди поступив в 1984-му. На вокальний факультет, до цього був на оркестровому. Ми з ним перетинались на концертах, іспитах. Він був підготовленим, з музичного училища (Ужгородського. – BLIK.ua).
Грав перед цим у вокально-інструментальному ансамблі, був солістом філармонії. Студію звукозапису свою мав, робив аранжування, прекрасно грав на декількох інструментах. Тямущий музикант. Тому консерваторія давалась йому легко.
Степан Гіга та Павло Зібров. Фото соцмережі
Там він потрапив до хорошого педагога, Костянтина Огнєвого. Він був завідувачем кафедри і у мене, і у Гіги. Він казав нам «колеги». І це приємно, коли народний артист України, така зірка, професор, доктор і він каже нам це, молодим хлопцям. Ну як молодим, нам вже було не 18-20 років, був певний досвід. І він ото казав: «Ну що, молоді колеги, їдемо». Ми на нього дивились, рівнялись. Це дуже важливий момент», – підсумував Павло Зібров.
Зазначимо, що народний артист України Степан Гіга помер 12 грудня у віці 66 років у реанімації однієї з львівських лікарень. Причиною смерті стало ускладнення важкої хвороби. Офіційно команда артиста не розкривала точний діагноз, обмежившись тим, що Степан Петрович довго лікувався та був у важкому стані. Прощання з артистом пройшло 14 грудня у Львові, а похорон на 75-му полі Личаківського кладовища – у понеділок, 15 грудня.
Читайте також: