Колодій з 24 лютого по 2 березня: язичницьке свято весни та забуті українські традиції

Ми звикли називати тиждень перед Великим постом Масляною і масово пекти млинці, але це переважно нав'язана звичка. Сайт Blik.ua розповідає про Колодія – автентичне українське свято, яке цьогоріч відзначають з 24 лютого по 2 березня. Воно має надзвичайно глибокі язичницькі корені, унікальні жартівливі обряди та символізує не лише довгоочікувані проводи зими, а й пробудження природи і створення нових сімей.

Язичницьке коріння та справжнє значення свята Колодій

До прийняття християнства наші предки жили в абсолютній гармонії з природними циклами. Свято Колодія символізувало остаточну перемогу весняного сонця над тривалою зимовою темрявою та присвячувалося давньому богу шлюбу і людського кохання. У цей час світловий день ставав відчутно довшим, тому люди щиро раділи пробудженню землі. З приходом церкви це життєрадісне язичницьке свято не зникло, а дуже органічно вплелося у християнський календар, ставши останнім тижнем гучних веселощів перед суворим Великим постом.

Колодія. Фото: 5 Канал

Головний обряд із колодкою для неодруженої молоді

Найцікавішим і найвеселішим звичаєм цього святкового тижня було жартівливе покарання тих, хто не встиг одружитися чи вийти заміж протягом минулого року. Заміжні жінки збиралися разом, брали невелике дерев'яне поліно, яскраво прикрашали його стрічками та паперовими квітами, уособлюючи так звану колодку. Потім вони ходили по селу і жартома прив'язували цей символ до ноги чи руки неодруженим хлопцям і дівчатам, а іноді діставалося навіть їхнім батькам. Щоб зняти таку мітку і уникнути публічних насмішок, доводилося щедро відкуповуватися грошима, солодощами або накривати стіл для всієї громади.

Що традиційно готували українці замість млинців

Всупереч популярному стереотипу, українці ніколи не смажили тонкі млинці з ікрою у таких промислових масштабах. Головною і найулюбленішою стравою на наших столах у цей період завжди були пишні вареники, щедро политі розтопленим вершковим маслом та домашньою сметаною. Найчастіше їх ліпили з сиром, оскільки вживання м'яса в цей тиждень вже було під суворою релігійною забороною. Також вправні господині готували сирники, налисники, пекли солодкі пироги та варили густі каші на молоці. Саме тому цей період у народі ще називали Сирним тижнем або Мащенням, коли абсолютно всі страви мали бути максимально ситними і масними.

Колодія. Фото: ТСН

Чому важливо відроджувати свої давні традиції весни

Сьогодні ми спостерігаємо надзвичайно важливий процес повернення до власного національного культурного коду. Свідома відмова від штучно нав'язаних чужих штампів дозволяє нам нарешті згадати, ким ми є насправді. Святкування автентичного Колодія з його унікальними жартівливими обрядами, народними піснями та спільним ліпленням вареників є чудовою нагодою об'єднати всю родину і передати дітям справжню українську спадщину. Це не просто черговий привід смачно поїсти, а й унікальна можливість доторкнутися до живої багатовікової історії нашого народу.

Читайте по темі

• «Промені пам'яті» у Львові: на кладовищах вшанували загиблих Героїв до річниці вторгнення.
• Оленій екопарк «На рогах»: як хобі і бажання відродити деокупований регіон стало справою життя.
• Найкрасивіші замки України: мандрівка крізь віки та містичні таємниці стародавніх фортець.