Правила життя Ірини Фаріон: якими принципами керувалася відома мовознавиця, яку вбили у Львові

Рік тому, 19 липня 2024 року, у Львові було вбито Ірину Фаріон – мовознавицю, політичну та громадську діячку, яка десятиліттями захищала українську мову.

Сайт BLIK.ua згадує, якими життєвими принципами вона керувалася, які виклики долала й чому її ім’я стало символом боротьби за мовну ідентичність.

Життєвий шлях

Народилася 29 квітня 1964 у Львові.

Освіта і робота: закінчила Львівський національний університет ім. Івана Франка, викладала там, згодом у Львівській політехніці. Спеціалізувалася на ономастиці – науці про власні імена.

Громадська діяльність: ініціювала виставки на захист української мови, зокрема «Мова – твого життя основа» з плакатом «Не знаєш! Не розумієш! Не шануєш!», який у 2003 році викликав реакцію проросійських активістів Львова й став причиною спроби кримінального переслідування.

Політична діяльність: депутатка Львівської облради з 2006 року, народна депутатка у 2012. У 2015 році здобула докторський ступінь.

Принципи Фаріон

Ірина Фаріон була відома своїм радикальним підходом до мовного питання. Її життєва позиція була чіткою: українська мова – не лише засіб спілкування, а основа національної ідентичності.

Вона вважала, що кожен громадянин України має обов’язково володіти державною мовою.

Різкі заяви, які викликали обурення

Про Азарова та незнання мови

Одним із найбільш обговорюваних епізодів у публічній кар’єрі Фаріон стала її заява під час діалогу з тодішнім прем'єр-міністром Миколою Азаровим.

Вона поставила запитання, яке згодом стали цитувати медіа:

«Як допомогти вам опанувати українську мову? Як педагог я бачу проблему у двох контекстах: мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі. В якій системі координат перебуваєте ви?»

Про російськомовних військових

У 2023 році Ірина Фаріон потрапила в центр чергового скандалу після інтерв’ю з журналісткою Яніною Соколовою. Там вона заявила:

«Я не можу назвати їх українцями. Якщо вони не говорять українською мовою – то нехай себе назвуть «рускімі». Що їм заважає? Чому вони такі очманілі? Якщо вони такі великі патріоти – покажіть свій патріотизм».

Слова Фаріон викликали хвилю критики з боку військових і волонтерів, хоча сама вона наполягала, що не називала ЗСУ чи «Азов» збродом.

Про Московський патріархат

Фаріон також неодноразово висловлювалася проти впливу Російської православної церкви. Вона заявляла:

«Структура, яка називає себе Московським патріархатом, нічого спільного не має з християнством. Це одна з найбільших загроз для вільного і самодостатнього розвитку України. І до того часу, поки ця інституція буде окуповувати Києво-Печерську лавру, до того часу українець буде поневолений».

Одним із її головних меседжів було те, що державна мова – це інструмент національного спротиву. Вона говорила:

«Влада, що не здатна захистити державної мови, ніколи не захистить державних територій».

На її думку, знання мови мало стати не винятком, а нормою для всіх громадян.

Трагедія 19 липня 2024

Увечері 19 липня 2024 року у Львові на вулиці Томаша Масарика Ірина Фаріон зазнала нападу з вогнепальною зброєю. У критичному стані її доправили до лікарні святого Пантелеймона, де вона упала в кому після операції, а незаконно вирушила того ж вечора у віці 60 років.

Слідство розглядало різні версії інциденту. 25 липня в місті Дніпро було затримано 18-річного В'ячеслава Зінченка, якому обрали запобіжний захід без застави. Він не визнав вини.

У грудні 2024 року справу перекваліфікували на умисне вбивство з мотивів національної нетерпимості, у зв’язку із виконанням громадського обов’язку Фаріон, а також незаконне поводження зі зброєю.

• Отже, підсумовуючи життєву позицію Ірини Фаріон, можна виокремити кілька головних принципів, якими вона керувалася. Передусім – безкомпромісний захист української мови, яка, на її переконання, повинна бути обов’язковою для всіх громадян.
• Фаріон категорично виступала проти проросійських інституцій в Україні, вважаючи їх загрозою для самосвідомости нації. І, нарешті, вона вірила, що захист державної мови нерозривно пов’язаний із захистом самої держави.

Читайте також: «За рашу топили»: журналіст-єврей Гордон виклав фото з «нацистом», коміком Мойсеєнком, якого запідозрив у зраді