Російські репресії в Криму: що саме обговорили на сесії Ради ООН з прав людини

У межах заходу відбулася дискусія, організована Австрією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом та Польщею, присвячена ситуації з правами людини в Російській Федерації. 

Спеціальна доповідачка з прав людини в росії Маріана Кацарова (болгарська журналістка та правозахисниця) представила звіт, що охоплює події від середини 2024-го до серпня 2025 року. Вона ґрунтувалася майже на 200 підтверджених свідченнях жертв, свідків, адвокатів та правозахисників.

Кацарова наголосила, що в росії зберігається тривожна тенденція зростання репресій та придушення інакомислення.

За її словами, закони про «іноземних агентів», «небажані організації», «фейкові новини», а також звинувачення у «тероризмі», «екстремізмі», «державній зраді», «шпигунстві» та «конфіденційному співробітництві» активно використовуються для політично мотивованих переслідувань.

Вона зазначила, що російські суди часто ухвалюють вироки на основі свідчень, отриманих під тортурами.

У дискусії також взяли участь:

• Світлана Алексієвич, лауреатка Нобелівської премії з літератури.
• Борис Акунін, письменник, заочно засуджений у росії за антивоєнну позицію.
• Алсу Курмашева, журналістка Радіо Свобода, колишня політув’язнена.
• Владислав Єсипенко, журналіст Крим.Реалії, звільнений у червні 2025 року.

У своєму виступі Єсипенко згадав імена журналістів та політв’язнів, які досі перебувають у російських в’язницях або загинули — зокрема Олексія Бесарабова, Володимира Дудку, Дмитра Штиблікова, Вікторію Рощину, а також кримських в'язнів Галину Довгополу та Костянтина Ширінга.

Він підкреслив, що їхні історії не залишають байдужими міжнародну спільноту — передає Крим.Реалії.

• Журналіст закликав до подальшої підтримки з боку міжнародних партнерів та висловив сподівання на спільну протидію російській агресії як на полі бою, так і в інформаційному просторі.