Пандемія прискорила старіння організму: найсильніше постраждали підлітки, з’ясували вчені

Аватар Андрій Шевченко Андрій Шевченко
59
1
★★★★★
★★★★★
1 голос
Пандемія прискорила старіння організму: найсильніше постраждали підлітки, з’ясували вчені
Підліток у захисній масці. Фото: Wikimedia Commons/Aobakwe Absa Basupi
Німецькі вчені з’ясували, що під час пандемії COVID-19 біологічне старіння прискорилося, а найбільше від стресу постраждали підлітки.

Як пандемія вплинула на біологічний вік людей?

Пандемія COVID-19 прискорила біологічне старіння в дітей, підлітків і дорослих, а найсильніше стрес позначився на підлітках. До такого висновку дійшли німецькі вчені з Інституту психіатрії Товариства Макса Планка в Мюнхені. Їхнє дослідження опублікував журнал PNAS.

Важливо! Науковці наголошують: дослідження не доводить, що саме пандемія спричинила прискорене старіння.

Інститут психіатрії Товариства Макса Планка в Мюнхені

Інститут психіатрії Макса Планка в Мюнхені. Фото: Wikimedia Commons/O DM

Кого і як досліджували?

Дослідники проаналізували дані 1028 учасників німецького дослідження TwinLife. Це діти віком 8–10 років, підлітки 14–16 років і дорослі 20–29 років. Зразки їхньої слини взяли ще до першого локдауну в березні 2020 року, а вдруге – після другого локдауну, взимку й навесні 2021–2022 років.

У ДНК зі слини вчені шукали хімічні мітки, за якими можна оцінити так званий епігенетичний вік – тобто наскільки «старий» організм біологічно, а не за паспортом. Для цього використали чотири різні методи, які науковці називають епігенетичними годинниками.

Набір для забору зразка ДНК

Набір для аналізу ДНК. Фото: Wikimedia Commons/Tony Webster

Що показали результати?

Три з чотирьох «годинників» зафіксували прискорене старіння серед учасників. Найбільше змін виявили в підлітків, менше – у дорослих, а в дітей прискорення показав лише один метод. Дослідники припускають, що частина методів погано підходить для оцінки віку дітей.

Головна відмінність стосується стресу. Лише в підлітків швидкість старіння залежала від того, наскільки важко вони переживали пандемію, особливо обмеження спілкування. Водночас об’єктивні показники – рівень захворюваності в регіоні чи жорсткість карантину – на це не впливали.

«Це свідчить про те, що підлітковий вік може бути періодом, особливо чутливим до впливу стресу», – пояснила перша авторка дослідження Алісія Шове.

Порожня вулиця німецького міста Гоф під час локдауну

Німецьке місто Гоф під час локдауну, січень 2021 року. Фото: Wikimedia Commons/PantheraLeo1359531

Кому пандемія зашкодила найбільше?

Сильніше зміни проявлялися в людей, які ще до пандемії мали гірше здоров’я, а також у вихідців із сімей із нижчим соціальним статусом. Серед факторів, пов’язаних із прискореним старінням, дослідники також називають вищу вагу і вплив куріння.

«В усіх вікових групах стрес найсильніше відчували ті, хто був у групі ризику ще до пандемії», – зазначила керівниця дослідження, директорка інституту Елізабет Біндер.

Чи небезпечні ці зміни для здоров’я?

Поки що це невідомо. Автори наголошують, що потрібне довготривале спостереження, щоб з’ясувати, чи зміни збережуться і чи призведуть до хвороб у майбутньому. Крім того, частину змін у дітей і дорослих могли спричинити інші чинники, зокрема менш активний спосіб життя під час карантину.

Нагадаємо, раніше вчені з’ясували, що самотність та ізоляція прискорюють біологічне старіння.

Читайте по темі