Вбивали разом із царями: вчені пояснили, чому у Давньому Єгипті ховали слуг разом із фараонами

Що з'ясували науковці під час аналізу останків

Аналіз скелетів із царського некрополя Умм-ель-Кааб у давньоєгипетському місті Абідос показав, що наближених слуг і чиновників могли насильно приносити в жертву після смерті правителів, повідомило видання The Guardian.

Цвинтар датується приблизно 3000 роком до нашої ери та належить до доби Першої династії Єгипту. Поруч із головними усипальницями фараонів дослідники раніше відкрили сотні додаткових могил придворних — від наглядачів і ремісників до чиновників.

Суперечки про долю цих людей тривали ще з 1920-х років, коли єгиптолог Фліндерс Пітрі вперше припустив факт ритуальних страт, але не виявив тоді фізичних слідів насильства.

Крапку в дискусії поставила докторка Розелін Кемпбелл з американського Університету Пердью. Вона повторно дослідила черепи 46 слуг, ексгумованих біля гробниць царя Джера, царя Джета та цариці Мернейт.

Сучасна експертиза зафіксувала важкі черепно-мозкові ушкодження на 18 зразках. Фахівці встановили, що смертельних ударів завдавали важкими пласкими предметами з рогів або твердої деревини безпосередньо в момент смерті людей.

«Питання про те, чи практикували жертвопринесення васалів у Єгипті, обговорюється вже понад століття, але це перше дослідження, яке вивчає людські останки із самих гробниць», — підкреслила Розелін Кемпбелл.

Таємниці єгипетських поховань. Фото: The Guardian

Чи всіх придворних прирікали на смерть

Наявність травм лише на третині досліджених черепів залишає простір для наукових гіпотез. Дослідники припускають, що частину свити могли отруїти, не залишаючи слідів на кістках, або ж не всі поховання були наслідком примусової страти.

Крім того, масштаби практики значно варіювалися за різних правителів. Якщо засновник династії Аха мав лише кілька супутніх могил, то його наступники оточували свої усипальниці сотнями похованих підлеглих.

Утім, жорстокий звичай проіснував недовго: кількість подібних поховань стрімко зменшилася, а за правління Другої династії ця практика повністю зникла.

Таємниці єгипетських поховань. Фото: The Guardian

Чому кривавий звичай зник

Єгиптологи схиляються до думки, що згодом людські жертвопринесення визнали надто марнотратними для держави, тому живих людей у ритуалах замінили спеціальними статуетками — ушебті.

Професорка Американського університету в Каїрі Саліма Ікрам зазначила, що самі слуги сприймали таку долю неоднозначно: дехто міг вірити в почесну місію вічної служби богу-фараону у потойбіччі, тоді як інші відчували жах і намагалися врятуватися від смерті.

Читайте по темі

•  Чи міг Адольф Гітлер отримати ядерну зброю? Науковець вивчив дослідження нацистів і чітко відповів.
•  Пролежали в землі 80 років: у Польщі знайшли телефони 1939 року.
•  Сигнал із глибин Всесвіту: вчені зловили незвичні радіохвилі.