«Машина часу існує»: вчені випадково винайшли спосіб «подорожувати» на 50 тисяч років у минуле

Історичне відкриття відбулося ще наприкінці лютого 1940 року, хоча самі дослідники спочатку навіть не усвідомлювали масштабів свого досягнення. З середини 1930-х років наукова спільнота лише теоретично передбачала існування радіоактивного ізотопу вуглецю, який має два додаткові нейтрони в ядрі. Більшість фахівців були глибоко переконані, що цей загадковий елемент існує вкрай короткий проміжок часу, через що його фізично неможливо буде виміряти чи дослідити в лабораторних умовах. Про це пише Live Science.

Як відбувався революційний експеримент із пошуку ізотопу

Протягом цілого року Кеймен і Рубен марно намагалися знайти хоча б якісь сліди невловимого атома. Справжній прорив стався, коли вони помістили шматок звичайного графіту в циклотрон — один із найперших типів прискорювачів елементарних частинок. Під час безперервного 120-годинного експерименту пристрій інтенсивно бомбардував кристалічну форму вуглецю дейтронами. Хіміки сподівалися, що матеріал поглине зайві нейтрони та перетвориться на важку версію вуглецю, і їхні розрахунки врешті-решт виявилися абсолютно правильними.

Після тривалого очищення зразка та перетворення його на вуглекислий газ вчені зафіксували чіткі ознаки радіоактивності за допомогою лічильника Гейгера. З'ясувалося, що знайдений ізотоп має величезний період напіврозпаду, який, як пізніше встановили інші дослідники, становить аж 5730 років, що повністю спростовувало попередні теорії.

«Довгоживучий радіоактивний вуглець матиме велике значення для багатьох хімічних, біологічних і промислових експериментів», — пророче написали автори відкриття у своїй науковій статті.

Циклотрон. Фото: Live Science

Чому вуглець-14 став справжнім вікном у далеке минуле

Справжня революція в археології відбулася трохи згодом, у 1949 році, завдяки кропіткій работе хіміків Джеймса Арнольда та Вілларда Ліббі з Чиказького університету. Вони успішно довели, що співвідношення радіоактивного та стабільного вуглецю можна ефективно використовувати для оцінки віку будь-яких стародавніх органічних залишків. Саме Ліббі розробив інноваційний метод радіовуглецевого датування, за що у 1960 році був справедливо удостоєний престижної Нобелівської премії з хімії.

Сьогодні археологи з усього світу регулярно використовують цей перевірений метод для точного визначення віку стародавніх кістяків, предметів побуту та інших унікальних артефактів, яким може бути до 50 тисяч років. Сучасні вдосконалені технології пішли ще далі: тепер фахівці аналізують радіоактивні ізотопи стронцію та свинцю, щоб безпомилково визначати місця проживання стародавніх людей, особливості їхнього щоденного харчування та навіть вплив забруднювальних речовин на їхнє здоров'я за життя.

Читайте по темі

•  Стародавнє загублене місто виявили біля Аппієвої дороги в Італії: знайдено форум та театр.
•  Місія Артеміда-2: історичний політ на Місяць може закінчитися трагедією – вчені попередили про небезпеку.
•  Зелені кілометрові кола: у пустелі Нафуд у Саудівській Аравії вчені виявили дивні об’єкти