Книга, що зламала Джорджа Мартіна: чому «Вітри зими» стали головним прокляттям автора?

Шанувальники «Гри престолів» вже втомилися чекати на продовження книжкової саги. Джордж Р. Р. Мартін, автор популярної фентезі-епопеї «Пісня льоду і полум'я», відверто розповів про свої творчі муки, пов'язані з написанням шостого тому – «Вітри зими».

Як повідомляє Blik.ua, у нещодавньому інтерв'ю виданню Time письменник висловив власні переживання щодо рекордних термінів роботи над текстом. П'ятий том серії вийшов ще у 2011 році, і відтоді фанати зберігають надію побачити продовження.

«Це прокляття всього мого життя. Безсумнівно, «Вітри зими» запізнюються на 13 років. Я все ще над ними працюю», – зізнався Джордж Мартін.

Він пояснив, що іноді творчий процес іде добре, а іноді повністю зупиняється. Автор зізнався, що його легко відволікають інші проєкти, але сам він не вважає це головною проблемою.

Мартін наголосив, що фанати часто перебільшують його участь у сторонніх проектах. Він справді працює над кількома серіалами для HBO, але ці завдання не поглинають увесь його час.

«Між усім цим немає зв’язку. Шанувальники явно переоцінюють те, скільки часу я витрачаю на всі ці справи», – зазначив він.

Наразі Мартін не назвав навіть приблизної дати виходу книги. Але підтвердив, що робота триває – хай і з перервами, затягуванням і натхненням, яке приходить хвилями.

Фанати вже звикли жартувати про те, що закінчать школу, університет і вийдуть на пенсію раніше, ніж вийдуть «Вітри зими». І хоча ці жарти часом дратують самого Мартіна, він не приховує: розчарування читачів йому зрозуміле.

• Попри все, автор не полишає своєї мети. Видавництво не тисне, дедлайни вже втратили сенс – залишилась лише надія на завершення історії, яка змінила фентезі назавжди.
• Цікаво, що Мартін нещодавно став інвестором компанії, яка займається «відродженням» вимерлих тварин. І як ми раніше повідомляли, вона вже встигла воскресити лютововка – символічну істоту з його романів.

Читайте також: Люцифер – брехня століть: як насправді звати диявола і чому його вигляд – міф?