Головна Воєнний стрес: війна зістарила українців на 10-15 років – хто більше піддається старінню
Війна і здоров'я нації: чому Україні критично потрібні масштабні наукові дослідження
Війна зістарила українців, і це не образний вислів, а медичний факт. Фахівці Інституту геронтології імені Чеботарьова Національної академії медичних наук України зафіксували: біологічний вік обстежених людей перевищує паспортний у багатьох випадках на 10–15 років. Головним чинником стрімкого старіння стали воєнні стрес-фактори, а найбільшого удару зазнала серцево-судинна система. Про це повідомляє Главком.
Важливо! Хронічний стрес змінює структуру мозку: у людей із тривалою травмою зменшується гіпокамп – зона, відповідальна за пам'ять та навчання. Ці зміни можуть зберігатися роками.
Фото: Freepik
Вплив війни на психіку
Завідувачка відділу фармакотерапії віково-залежних захворювань, доктор медичних наук Валентина Чижова розповіла, що люди, які не брали безпосередньої участі в бойових діях, але пережили психоемоційну травму під час окупації Київщини, демонструють таке саме прискорене біологічне старіння, як і військові з мінно-вибуховими травмами. За її словами, біологічний вік таких людей у середньому на 10-13 років перевищує паспортний.
Дослідження у Бишівській громаді підтвердило цей тривожний тренд. Люди, які два роки тому пережили окупацію, але жодного разу не були на передовій і не отримували фізичних травм, демонструють таке саме біологічне зношення організму, що й молоді бійці з мінно-вибуховими пораненнями. Порівняння вражаюче і водночас невтішне.
Фото: STERN.de
Що найбільше страждає в організмі
Насамперед під удар потрапляє ендотелій – внутрішній шар кровоносних судин, який першим реагує на тривале психоемоційне навантаження. У нормі він виробляє оксид азоту: сполуку, що регулює судинний тонус. Коли під впливом хронічного стресу цей механізм порушується, судини втрачають еластичність, а кров набуває підвищеної схильності до згортання як у дрібних капілярах, так і у великих артеріях.
Фото: ВВС
Крім судинної системи, дослідження зафіксувало значне зниження функціональної активності нирок у понад 40% учасників. Це також розглядається фахівцями як прямий наслідок накопиченого стресового навантаження. Водночас Валентина Чижова наголошує: не всі виявлені зміни є незворотними. Частина порушень у серцево-судинній системі піддається корекції – за умови своєчасного звернення по медичну допомогу та відповідного лікування.
Читати по темі
- Заснути за 60 секунд: техніка дихання 4-7-8, яка замінить будь-яке снодійне
- Стрес, концентрація та емоційний стан: як мелодія будильника впливає на наше життя
- Нервова система перебуває у стані стресу: вчені з'ясували, яка температура у спальні руйнує серце