Як зігрівали англійські замки часів Тюдорів під час Малого льодовикового періоду: справа у дизайні маєтків

Архітектурні рішення для збереження тепла в англійських замках

Під час Малого льодовикового періоду, що охоплював період з XIV до XIX століття, Англія переживала екстремальні холоди. Температури падали настільки низько, що навіть річка Темза могла замерзати, і людям доводилося адаптуватися до надзвичайно суворих умов, пише ВВС.

Тепло як основний принцип

Замки Тюдорів, зокрема Гардвік-Голл, стали прикладами того, як продумане розташування і використання природних умов може зменшити потребу в додатковому обігріві. Одним з найбільш ефективних рішень був правильний напрямок будівлі по відношенню до сонця. Це дозволяло максимально використовувати природне світло та тепло, що було особливо важливо в умовах зниженої температури.

Сонце як основний джерело енергії

Гардвік-Голл, збудований в 1590-х роках, мав ідеально орієнтовану будівлю: головний фасад замку звертався на південь, що дозволяло максимізувати потрапляння сонячного тепла в будівлю. Кімнати на південному заході мали бути максимально освітлені та зігріті в денний час. Це дозволяло значно знизити необхідність у додатковому обігріві.

Ранкове сонце у Довгій галереї

Графиня Бесс Шрусбері, яка жила в Гардвік-Голлі, використовувала ці природні умови, проводячи ранки в Довгій галереї, що виходила на схід. Це дозволяло насолоджуватися теплим сонячним світлом протягом першої половини дня, а після обіду—переходити в більш теплі, південно-західні частини будівлі.

Замок Тюдорів. Фото: Alamy

Вікна як інструмент утримання тепла

Вікна на південній стороні замку були значно більші за ті, що виходили на північ. Крім того, для вікон північного напрямку використовували спеціальні глухі або фальшиві вікна, що не пропускали холодне повітря і не сприяли втратам тепла. Це дозволяло створити більш комфортну атмосферу всередині замку, незважаючи на суворий холод зовні.

Каміни і товсті стіни

Ще одним важливим елементом були каміни, розташовані вздовж центральних стін замку. Вони були розташовані так, щоб мінімізувати втрату тепла через зовнішні стіни. Кам'яні стіни допомагали зберігати тепло, накопичуючи його і поступово віддаючи протягом кількох годин після того, як вогонь згасав. Товщина стін досягала 1,37 метра, що забезпечувало додаткову теплоізоляцію.

Замок Тюдорів. Фото: Alamy

Використання текстилю для збереження тепла

Крім того, в період Тюдорів використовувалися товсті текстильні покриття, які допомагали зберігати тепло в приміщеннях. Стінки були обшиті гобеленами, що не лише прикрашали інтер'єр, але й служили важливою функцією ізоляції. Важкі завіси і текстиль навколо ліжок, на вікнах і дверях допомагали зберігати тепло, утримуючи його всередині приміщень.

Уроки для сучасної архітектури: як уникнути надмірних витрат на опалення

Сучасні будівельні проєкти можуть багато чому навчитися від замків Тюдорів. Природне використання сонячної енергії, продумане розташування вікон, використання природних матеріалів для збереження тепла—усі ці стратегії можуть бути застосовані й у сучасній архітектурі. У той час як сучасні хмарочоси з їхніми великими скляними фасадами часто втрачають тепло через скло, архітектори, що працюють з природними умовами, мають шанс значно знизити споживання енергії, зменшуючи залежність від кондиціонерів і опалення.

Врахування природного середовища і використання природних ресурсів для збереження тепла може знизити витрати на енергію і стати важливим кроком у боротьбі зі зміною клімату. Саме тому архітектори, які вивчають проєкти історичних замків, можуть знайти нові способи створення енергоефективних будівель, орієнтуючи їх на сонячне світло і мінімальне споживання енергії.

Читайте по темі

• Гумова грілка: безпечний та доступний спосіб зігрітися у квартирі без опалення – ціни у Києві
• Як зігрітися при відключенні світла без ризику для життя: поради альпіністки
• Як зігрітися при температурі 10°C у квартирі: чому алкоголь не допоможе