30 листопада – День Андрія Первозванного: історія, традиції та заборони свята

Цей день поєднує в собі церковну урочистість на честь одного з найвидатніших апостолів та давні українські традиції, що збереглися ще з дохристиянських часів.

Однак у тих громадах, що продовжують користуватися юліанським календарем, дата незмінна — 13 грудня.

Андрій Первозванний: ким він був і чому отримав таке ім’я

Апостол Андрій Первозванний був одним із перших учнів Ісуса Христа — тому й «Первозванний». Народився він у Віфсаїді і разом із братом Симоном (майбутнім апостолом Петром) працював рибалкою.

Спочатку Андрій був учнем Іоана Хрестителя, але, побачивши Христа, пішов за ним, ставши одним із найближчих учнів. У християнській традиції Андрія шанують як проповідника Євангелія, чудотворця та покровителя моряків і рибалок — адже за легендами він рятував людей під час бур і зціляв хворих.

Його проповідницький шлях охоплював Галілею, Фракію, Македонію, Грецію, узбережжя Чорного моря. За переказами, апостол відвідав і майбутні землі Київської Русі: побував у Корсуні та навіть поставив хрест на київських горах — місці, де пізніше виник Київ.

Хоч історична достовірність цього епізоду дискутується, він відіграє важливу роль у духовній традиції українців.

Загинув Андрій мученицькою смертю близько 67 року — його розіп'яли у грецьких Патрах на хресті косої форми, який нині відомий як Андріївський. Уже за часів Київської Русі його культ був надзвичайно сильним: у 1086 році в Києві збудували першу церкву на честь святого.

Андрій Первозванний. Фото: mefodiy.org.ua

Традиції свята Калити

День Андрія здавна мав особливе значення для української молоді. Навіть за умов Різдвяного посту він перетворювався на вечір веселощів і народних обрядів.

Найвідомішою традицією є кушання калити — обрядова гра, що символізує сонце та відродження. Калита — круглий корж, випечений із пісного тіста, — підвішується на мотузці, а хлопці намагаються відкусити від неї шматок. Тим часом «пан Калитинський» стоїть поруч з квачем, вимазаним сажею, і намагається перешкодити.

Той, кому вдається відкусити калиту, вважається щасливцем, а за повір’ям — невдовзі одружиться.

Інша важлива традиція — вечорниці. Молодь збиралася в одній хаті, співала, жартувала, грала в народні ігри, а дівчата влаштовували різноманітні ворожіння на судженого. Найпоширеніші з них:

• на воду та свічки
• на тінь, що падає від предметів
• на пампушки, якими пригощають собаку — чию з’їсть, та й раніше вийде заміж
• на віщий сон — з використанням миски з водою, куті, дзеркал або чоловічих речей, схованих під подушкою.

Такі ворожіння Церква не підтримує, проте вони залишаються частиною українського фольклору та культурної спадщини.

Андрій Первозванний. Фото: mefodiy.org.ua

Що не можна робити в День Андрія?

Свято припадає на різдвяний піст, тож існують певні заборони:

• Не можна працювати важко фізично: шити, в’язати, прати, прибирати чи прасувати.
• Заборонено сваритися, лаятися, проклинати чи ображати інших.
• Не можна влаштовувати галасливі пиятики та вживати алкоголь.

Попри веселий характер вечорниць, вони мають бути стриманими — без надмірностей.

Народні прикмети на День Андрія

Українці вірять, що погода цього дня може підказати, якою буде зима. Найвідоміша прикмета говорить:

«Якщо на Андрія випаде сніг — лежатиме він до самого квітня».

Також вважається, що мороз у цей день віщує холодну, але суху зиму.

Читайте також:

• Андріївські вечорниці – одне з найвеселіших молодіжних свят із ворожіннями та калитою. Воно поєднує давні традиції й сучасні звичаї.
• Попри сніг і мороз, у лісах ростуть гриби — де шукати зимові опеньки та гливи.