«Українці доїдають врожай 2024-го, а далі…»: економіст розповів, чому ростуть ціни на їжу й що на це впливає

Аватар Віктор Глухенький Віктор Глухенький
52
2 голоси
«Українці доїдають врожай 2024-го, а далі…»: економіст розповів, чому ростуть ціни на їжу й що на це впливає
Олег Пендзин. Колаж BLIK.ua
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ексклюзивному інтерв’ю BLIK.ua розлого розповів, чи варто українцям розраховувати на зниження цін на базові продукти харчування.
Зміст
Час читання 7хв читання

У 2025 році українці знову відчують (та й уже відчувають) на собі зростання цін на харчі. І мова не про делікатеси, типу устриць, а базові продукти харчування, що входять до так званого борщового набору, та молочну й м’ясну продукцію. Більшість експертів прогнозує, що вартість багатьох товарів може зрости на 10 – 50%, а деякі навіть перевищать рекорди попередніх років.

Чи варто українцям вже затягувати пояси та заздалегідь наповнювати комори? Відповідь на це питання і не лише у розмові зі знаним вітчизняним економістом Олегом Пендзиним почув журналіст сайту BLIK.ua Віктор Глухенький, якому фахівець розповів про таке:

  • на скільки й коли може здешевшати сезонна городина,
  • що буде з цінами на яйця, молочну та м’ясну продукцію,
  • чому продукт номер один – хліб – рік від року стає все менш доступним для незаможних українців,
  • як реально можна зекономити на провіанті.

 «Морква за рік здорожчала на 350%, а на буряк на 200%. Зростання цін на 50% у 2025 році? Це навіть мало»

– Олеже Володимировичу, прогнози ваших колег-економістів щодо цін на продукти в Україні є не райдужними. Наприклад, не зустрічав жодного коментаря, де б населення потішили тим, що найближчим часом овочі стануть доступнішими, дешевшими. Що на це впливає?

– Розпочнімо з того, що ціни на аграрну продукцію в Україні чітко прив’язані до певних сезонів. Тому все доволі просто: буде гарний врожай – ціни впадуть, якщо не вродить – підвищаться. Ми ж з вами не знаємо точно, яким буде літо. Може, посушливим чи, навпаки, заллє дощами поля. Звісно орієнтовний прогноз є, але… Говорити нині про ціни на певну аграрну продукцію, врожай якої почнуть збирати в кінці літа чи восени, складно. 

– Чи можливе зростання на певні соціально важливі овочі на 50 і більше відсотків? 

– Це навіть мало. Для прикладу, я вам скажу, що за минулий рік морква, наприклад, зросла у ціні на 350%, а буряк – на 200%. Чому? Бо був поганий врожай. Тому коли я чую – мовляв, може зрости ціна на 50%, то це скромний прогноз. 

Єдине, що можу сказати з впевненістю, що динаміка зростання цін на овочі до кінця травня – початку червня буде такою ж, як і зараз. Простою мовою – ціни будуть рости. Українці нині доїдають врожай 2024 року.

Столові буряки. Фото: agro-business.com.ua

– А що на рахунок овочів, які дозрівають раніше? Наприклад молода картопля та капуста. Нині на них ціни захмарні, відверто кажучи.

– Молода картопля українського виробництва з’явиться на прилавках не раніше кінця червня – початку липня. От тоді й варто очікувати зниження вартості на цей овоч. Загальна ціна на всю картоплю впаде: і молоду, і стару зі складів. Понизиться ціна і на молоду капусту. В Україні літня пора – дефляційна (дефляція – ситуація, коли впродовж певного періоду часу рівень цін в економіці знижується, – прим. В.Г.).  

Зауважу, що в нашій державі балансуючою ціною є імпорт. От зараз на прилавках вже можна знайти і молоду картоплю, і молоду капусту, і моркву. Але це все овочі з-за кордону. В основному, везуть із Єгипту та з Ізраїлю. Україна вся глибоко засіла в імпорті…

Розумієте, в січні долар коштував 43 гривні, округлюємо – зараз пропонують по 41. Ви ж чудово розумієте, що весь імпорт перераховується по курсу. От вам й істинна причина коливання цін на овочі зокрема. 

– Важливим овочем в харчовій ланці є і цибуля.

– Звісно – це овоч-вінець борщового набору. В минулому році її було посаджено досить багато, тому в ціні вона практично не виросла за рік. Перехідні залишки цього овочу теж дуже непогані, але нині куди вигідніше саджати інші культури, ось у чому є нюанс. Тому, що буде з цінами на цибулю нового врожаю, поки прогнозувати не берусь.

«Проблем із молочними продуктами в Україні немає, як і передумов до зростання цін на них»

– Базовою в раціоні багатьох українців є молочка: власне молоко, вершкове масло, кисломолочні та тверді сири. Продукти не з дешевих, якщо ми говоримо про якісні. Що буде з цінами на них у найближчому майбутньому?

– Я вам скажу таке: нині імпортна молочка дешевша за вітчизняну. Наприклад, імпорт твердих сирів виріс на 25% від початку року. Везуть переважно із Польщі. І не лише сири, а й молоко, йогурти, тощо. А чому так? ЄС робить дуже хороші дотації своїм товаровиробникам, вони нарощують об’єми, а Україна відкрита до імпорту. Просто пройдіться по молочному відділі у великому магазині – вибір на будь-який смак і гаманець: від порошкового молока до безлактозного й екологічно чистого.

На сьогодні проблем з молочними продуктами в Україні немає, як і передумов до зростання цін на них. Але й передумов для падіння цін також нема. 

– За останні роки, байдуже на врожайність зернових, я жодного разу не бачив зниження цін на хліб.

– Так і є. Хліб зріс у ціні за рік на 22%. Якщо ви уважно дивитеся на цінники, то хліб традиційно дорожчає. Щомісяця на 2%. І так буде й надалі, рівно до того моменту, поки не буде нового врожаю зернових. Але й це не панацея, бо ми ж поки не знаємо, якою буде ціна на збіжжя.  

«В нашої країни є 3 мільйони експортного потенціалу, але є проблема з експортом яєць до Європи»

– Давайте поговоримо про ще один продукт, який традиційно є в кожного українця у холодильнику. Я про курячі яйця, які нині коштують, немов покриті сусальним золотом – від 67, 9 грн за десяток. Так, до Великодня ціни на них піднімали завжди, але Паска вже минула, а ціни, якими й були, такими ж й залишилися. Чого очікувати далі? За основу я взяв цифри з цінників однієї з найпопулярніших та найдешевших мереж супермаркетів – АТБ.  

– Ціна на яйця найближчим часом точно впаде. Взагалі ж, для розуміння, 70% вартості яйця – це комбікорм, а комбікорм – це кукурудза в основі. Якщо її врожай буде поганим, тоді варто очікувати зростання цін на яйця з осені.  

У минулому році на птахофабриках України було вироблено близько 11 мільйонів яєць. Середньостатистичний українець їсть на рік 310 - 312 штук. Американці, до речі, менше – 308 яєць, а найбільше їх споживають китайці – 400. Так от, якщо порахувати, то виходить, що в нашої країни є 3 мільйони експортного потенціалу, але в нас є проблема з вивозом, експортом яєць до Європи. 

Країни ЄС почнуть вже скоро відмовлятися від торговельного безвізу та повертатися до квот на українську аграрку. І якщо це відбудеться,  то загальний обсяг виробництва яєць почнуть скорочувати. Почекаємо червня, саме тоді й буде ясно, чи будуть і якими квоти для українських фермерів та аграріїв.  

– Як не дивно, принаймні для мене та пересічних громадян, але м’ясо за останні місяці стабільне в ціні. Невже українці стали адептами вегетаріанства?

– За рік ціна на ковбасу виросла всього на 6%, а на сало і взагалі – лише на 2,5%. Щодо м’яса, то свинина додала у вартості 4%, а яловичина трохи більше – 17%, але тут є нюанси зі зменшенням поголів’я. щодо курятини, то вона зросла на 2% рівно.  

Чи стали українці масово сповідувати вегетаріанство? Звісно, ні. Річ у тому, що чим бідніший народ, тим більше він їсть хліба та картоплі, а чим багатший – тим більше споживає м’ясної та молочної продукції. Так було завжди. М’ясо в ціні зросло лише на 4% (свинина), бо попит впав. Українці, які традиційно споживали м’ясні продукти, почали віддавати перевагу так званому борщовому набору, який виріс більше ніж у два рази теж, бо на м’ясо в чистому вигляді елементарно не вистачає грошей... М’ясний ринок впав, немає кому продавати, українці сильно збідніли за останні роки. 

«Там, де минулого року висаджували квіти, нині садять картоплю»

– Важко не погодитися, на жаль. Картоплею та хлібом, звісно ж, живота можна набити, але без солі каші не звариш та й хліба не спечеш. Чи будуть для українці й надалі доступними сіль та гречка?

– Щодо солі, то нині вона в Україні вся імпортна, бо Соледар окупований російсько-терористичними військами. Це раніше в нас були практично невичерпні запаси солі, коштувала вона копійки і ми її експортували активно, зараз – ні. Тому на зниження цін на сіль очікувати не варто.

Щодо гречки, то це дуже специфічний товар. Її переважно їдять певні категорії громадян, більшість яких нині є біженцями. Мова про людей похилого віку та дітей. Дорослого чоловіка важко змусити постійно харчуватися гречкою. Тому поки того обсягу виробництва гречки, котрий має Україна, вистачає для потреб внутрішнього ринку. А що буде у другому півріччі – цього не знає ніхто! Не ясно поки ні скільки її посадять, ні що зрештою виросте.   

– Лайфхак від Олега Пендзина для українців: як можна зекономити на продуктах?

– Я вам скажу так: там, де минулого року висаджували квіти, нині садять картоплю. Повірте мені, у невеликих містах нині розпахано все, що можна розпахати. Єдиний спосіб на сьогодні знизити видатки на харчі – самотужки виростити городину на зиму. 

Людям, які не мають жодних присадибних ділянок, дач, складніше. На період збору врожаю, коли ціни найнижчі, їм слід сідати на свій транспорт, їхати по селах і там скуповувати картоплю, моркву, буряк, цибулю й решту менш значимих овочів. Так можна зекономити, а купуючи продукти в супермаркетах по акції, багато не зекономиш.

– Що скажете про рівень інфляції в нашій державі, який вже не співпадає з прогнозом НБУ?

–  Інфляція – це ніщо інше, як індикатор, який показує ріст цін, індекс росту споживчих цін. І саме ціни на продукти є основною складовою рівня інфляції. На сьогодні інфляція вже складає 14, 6 %, при прогнозованих Національним банком України 9%. 

Повернемося до теми врожаю, яку я зачепив на початку розмови: якщо він буде хороший, то й інфляція буде низькою. Важко повірити, але у 2024 році рівень інфляції в Україні був нижчим ніж у США, бо був хороший врожай.  

Руслан Стефанчук. Фото ВРУ

– І наостанок. Як вам заява голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, коли він сказав: «Я не знаю країн, де на четвертому році війни в супермаркеті така кількість пропозицій та продуктів, а у нас це є. Це робота парламенту, уряду та президента». 

– Я не знаю чия це заслуга, але точно знаю, що якщо є споживчий попит, то пропозиція знайдеться. Простий бізнесовий закон. Значить, в Україні ще є така категорія людей, яка не рахує кількості грошей, котрі витрачає на продукти харчування.