«‎Ситуація буде набагато гіршою, ніж 2022 року»: війна в Ірані може спричинити світовий продовольчий шок

Наслідки перебоїв з постачанням добрив

У перші тижні загострення ситуації навколо Ірану світові ринки зосередилися передусім на ризиках для постачання нафти та скрапленого газу через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Втім, як зазначає Financial Times, значно глибшою проблемою може стати порушення поставок добрив, без яких неможливе стабільне виробництво продуктів харчування.

Війна в Ірані. Фото: Соцмережі

Вартість добрив зростає: 40% за два тижні

Регіон Перської затоки є одним із ключових гравців на глобальному ринку добрив. За оцінками експертів, звідси надходить близько половини світового експорту карбаміду — найпоширенішого азотного добрива, а також значні обсяги аміаку та сірки, необхідної для виробництва фосфорних добрив. У разі тривалого блокування поставок аграрний сектор у багатьох країнах може опинитися під серйозним тиском.

Економісти попереджають про можливі глобальні продовольчі кризи

Старша економістка The Fertilizer Institute Вероніка Най попереджає, що за затяжного конфлікту наслідки можуть перевершити кризу 2022 року, викликану війною Росії проти України. За її словами, дефіцит добрив здатен спричинити ланцюгову реакцію: від зростання витрат аграріїв до скорочення врожаїв і подорожчання продуктів харчування.

«Якщо перебої в постачанні триватимуть, ситуація буде набагато гіршою, ніж 2022 року, коли криза була спричинена російським вторгненням в Україну», — сказала Вероніка Най, старша економістка американської галузевої асоціації The Fertilizer Institute.

Індія, Китай і Пакистан обмежують виробництво

Вже зараз ситуація на ринку загострюється. За даними аналітичних агентств, ціни на карбамід з початку конфлікту зросли більш ніж на 40%. Водночас у низці країн спостерігається зниження виробництва через дефіцит газу — ключового ресурсу для виготовлення добрив. Зокрема, Індія змушена обмежувати споживання газу на підприємствах, що виробляють добрива, приблизно до 70% від звичайного рівня. У Бангладеш та Пакистані деякі заводи вже призупинили роботу. Китай, своєю чергою, обмежив експорт добрив, що ще більше посилило напруження на світовому ринку.

Зупинка виробництва в Катарі та інших країнах

Додатковим ударом стала зупинка великих виробничих потужностей у Катарі, де один із провідних виробників карбаміду припинив роботу через перебої в енергопостачанні. Усе це призводить до того, що пропозиція стрімко скорочується, а ціни продовжують зростати.

Україна відчуває наслідки: ціни на добрива вже зросли

Президент Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку ООН Альваро Ларіо наголошує: навіть короткочасний стрибок цін на добрива може мати довгострокові наслідки для глобального виробництва продовольства. За його словами, фермери змушені скорочувати використання добрив, що безпосередньо впливає на врожайність.

Війна в Ірані. Фото: Соцмережі

Вплив на українських аграріїв

Аналітики також звертають увагу, що країни Перської затоки є важливими постачальниками не лише енергоносіїв, а й хімічної продукції, яка є критичною для аграрного сектору. Тому нинішня криза може виявитися значно ширшою, ніж енергетична, і зачепити практично всі ланки глобальної економіки.

В Україні наслідки вже відчутні. На початку березня 2026 року ціни на азотні добрива різко зросли: карбамід подорожчав майже на 1500 грн за тонну, а КАС — приблизно на 1000 грн/т. Це створює додаткові ризики для аграріїв напередодні посівної кампанії та може вплинути на майбутній урожай і експорт.

Читайте по темі

• Нового лідера Ірану перевезли до Москви? Відомо, чому Моджтаба Хаменеї досі не з’явився на публіці.
• «Потенційну загрозу виключати не можна»: експерт оцінив ракетні можливості Ірану для обстрілу України.
• Іран оголосив Україну «легітимною ціллю» через допомогу Ізраїлю: що далі?