В Україні планують випускати Е-гривню: які перспективи впровадження цифрової валюти та навіщо це державі

Що таке е-гривня і чим вона відрізняється від криптовалюти

За цей час фінансовий світ кардинально змінився: безготівкові платежі стали нормою, мобільні банківські застосунки — повсякденним інструментом, а слово «готівка» дедалі частіше звучить як анахронізм, повідомляє Speka.

Втім, попри високий рівень цифровізації та готовність українського фінтех-сектору, станом на початок 2026 року повноцінного запуску е-гривні так і не відбулося. Проєкт залишається на етапі тестування й концептуального доопрацювання.

У публічних дискусіях е-гривню часто помилково ототожнюють із криптовалютами. Насправді це принципово різні явища.

Криптовалюти (Bitcoin, Ethereum та інші) є децентралізованими активами без єдиного емітента, а їхня вартість формується ринком. Е-гривня ж належить до класу CBDC (Central Bank Digital Currency) — цифрових валют центральних банків.

Ключова відмінність від звичних безготівкових коштів полягає в природі зобов’язання. Гроші на банківській картці — це зобов’язання комерційного банку перед клієнтом. Е-гривня ж — це фактично «цифрова готівка», гарантована державою. Обмін відбувається у співвідношенні 1:1 з готівковою та безготівковою гривнею.

Технологічна основа: блокчейн, але під контролем держави

Архітектура е-гривні базується на технології розподіленого реєстру (DLT). Йдеться не про публічний блокчейн у стилі Bitcoin, а про закриту або приватну систему, де контроль над емісією та реєстром транзакцій зберігається за регулятором.

Під час пілотного проєкту 2018–2019 років НБУ тестував модель на базі приватної версії блокчейну Stellar. Такий підхід дозволяє поєднати швидкість і прозорість DLT із державним контролем, необхідним для монетарної політики та фінансової стабільності.

Фактично е-гривня — це компроміс між інноваціями фінтеху та класичною централізованою моделлю грошей.

Ілюстративне фото: Freepik

Навіщо державі е-гривня: економічна логіка

Запуск е-гривні не є технологічною забаганкою. Ключова ідея, яку просуває НБУ, — це «програмовані гроші».

Завдяки смартконтрактам е-гривня може виконувати закладені правила автоматично, без людського втручання. Це відкриває кілька стратегічних можливостей:

1. Цільове використання бюджетних коштів

Соціальні виплати, компенсації за зруйноване житло або субсидії можуть бути обмежені у використанні. Наприклад, кошти можна витратити лише на будматеріали чи комунальні послуги. Транзакції, що не відповідають заданим умовам, просто не пройдуть.

2. Автоматизація податків

Податкова частина платежу може автоматично відокремлюватися і надходити до бюджету в момент транзакції. Це потенційно зменшує тіньовий обіг і спрощує адміністрування для бізнесу.

3. Здешевлення платежів

Е-гривня може скоротити або усунути комісії еквайрингу, оскільки між покупцем і продавцем менше посередників. Для малого бізнесу це один із ключових аргументів.

Чому е-гривня досі не запущена

Попри наявність законодавчої бази й успішний пілот, НБУ не планує запускати е-гривню до завершення війни. Причин кілька.

Воєнні ризики та інфраструктура

Цифрова валюта потребує стабільної, захищеної інфраструктури, яка працює 24/7. В умовах атак на енергосистему та зв’язок забезпечити таку надійність складно і дорого. Регулятор логічно ставить у пріоритет стабільність чинної Системи електронних платежів, яка вже довела свою ефективність під час війни.

Ризик для банківської системи

Існує загроза фінансової дезінтермедіації — масового перетоку коштів із банківських депозитів у гаманці е-гривні. Це може позбавити банки ліквідності й призвести до зростання кредитних ставок.

Саме тому НБУ розглядає дворівневу модель, у якій банки залишаються ключовими посередниками між клієнтом і цифровою валютою.

Е-гривня: конфіденційність і контроль

Одне з найчутливіших питань — приватність. Готівка анонімна, цифрова валюта — ні.

За концепцією НБУ, система має бути псевдонімізованою:

• регулятор бачить транзакції, але не персональні дані користувачів
• банки-агенти відповідають за ідентифікацію клієнтів (KYC/AML).

Така модель дозволяє боротися з відмиванням коштів, не створюючи єдину базу з повними даними про всіх громадян. Водночас кіберзахист платформи залишається критичним викликом.

Де е-гривня може працювати першою

НБУ виділяє кілька пріоритетних сценаріїв застосування:

• роздрібні платежі без карткових комісій
• соціальні виплати та державна допомога
• розрахунки з віртуальними та токенізованими активами
• транскордонні платежі, що можуть стати швидшими та дешевшими без банків-кореспондентів.

Читайте також

• Національний банк України встановив офіційний курс гривні на 12 січня на рівні 43,0757 гривні за долар США.
• Скільки треба заробляти, щоб не втратити бронювання від мобілізації: що зміниться в 2026 році.
• Названо топ-10 країн світу з найвищою середньою зарплатою: Франція та Німеччина до списку не потрапили.