☰
Світ

Плацдарм для нового вторгнення в Україну: експерти оцінили загрозу з боку Білорусі

Денис Коротинський
33
Військовослужбовці республіки Білорусь. Фото: Міноборони Білорусі
Білорусь продовжує активно підтримувати військову машину РФ, надаючи територію та зброю. Проте прямий вступ білоруської армії у війну залишається малоймовірним.

Білорусь як плацдарм та промислова база для армії РФ

Як повідомляє видання AP, режим Олександра Лукашенка відіграє ключову роль у підтримці військових зусиль Москви. Попри провал швидкого наступу на Київ у 2022 році, територія Білорусі продовжує використовуватися для потреб російської армії. У Гомельській області, яка межує з Україною, зводять великий військовий полігон та казарми, а на території країни розміщено російську тактичну ядерну зброю.

Представники опозиційної групи БелПОЛЬ зазначають, що понад 500 білоруських промислових підприємств повністю інтегровані у військову машину Кремля. Вони забезпечують:

  • Випуск мікрочіпів, систем наведення та електроніки.
  • Виробництво артилерійських боєприпасів.
  • Постачання вантажівок для перевезення балістичних ракет.
  • Ремонт пошкодженої військової техніки та логістичну підтримку.

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк підтвердив, що уламки балістичної ракети «Орешник», якою РФ вдарила по Україні 24 травня, містили мікрочіпи білоруського виробництва.

 Навчання в Білорусі. Фото: росЗМІ

Чисельність білоруської армії та ймовірність наступу

Пряма участь збройних сил Білорусі в наступальних операціях оцінюється військовими експертами як вкрай малоймовірна. Офіційна чисельність білоруської армії становить 48 600 військовослужбовців. За потреби режим заявляє про готовність мобілізувати до 290 тисяч осіб, проте їхнє забезпечення сучасною зброєю та належною підготовкою є критичною проблемою.

Військовий аналітик Олександр Алесін зауважує, що білоруські сили не придатні для самостійних наступальних дій. Для спроби нападу Мінську необхідно мобілізувати не менше 500 тисяч військових, що означатиме фактичну зупинку національної економіки.

Будь-яка спроба наземного вторгнення також ускладнюється потужними оборонними лініями:

  • Україна збудувала ешелоновані фортифікаційні споруди вздовж усього північного кордону.
  • Прикордонні території щільно заміновані.
  • Українські військові утримують значні резерви на цьому напрямку для оперативного реагування.

Поточний статус-кво дозволяє Олександру Лукашенку уникати прямої участі у бойових діях, отримуючи при цьому максимальний фінансовий прибуток від російських субсидій та завантаження власних військових підприємств замовленнями з РФ.

Читайте по темі

Білорусь