«Реброву було непросто тримати слово, та він це зробив»: Кварцяний хвалить збірну, критикує Луніна і Забарного

Національна збірна України з футболу завершила виступи на товариському турнірі Canadian Shield 2025 і зробила це на мажорній ноті. В ніч на 11 червня команда Сергія Реброва не без проблем, але перемогла Нову Зеландію (2:1), яка, між іншим, востаннє програвала аж дев’ять місяців тому.

Одним із мільйонів вболівальників нашої головної команди країни, який сьогодні не спав до другої ночі заради збірної України, був і культовий тренер луцької Волині, а нині президент тамтешньої обласної асоціації футболу Віталій Кварцяний.

Із уславленим тренером, який розкрив низку талантів від тимощука та Шевчука – до Девича та Гуйє, по завершенні матчу у Торонто поговорив журналіст сайту BLIK.ua Віктор Глухенький. 

«У матчі з Новою Зеландією у всіх хлопців горіли очі. Було видно, що вони переживали за результат»

– Віталію Володимировичу, чи вартувало сьогодні півночі не спати заради футболу? Вам сподобалась гра збірної України?

– Вартувало 🙂 Я отримав позитивні емоції і від результату, і від гри. Мені дійсно сподобалось, як зіграла Україна. Ви ж знаєте, коли погано, то я й кажу – погано, а як добре, то добре. Та я б і не сказав, що матч був легким, особливо після того, як команда Нової Зеландії зрівняла рахунок.

– Вас здивував експериментальний склад збірної України на матч проти Нової Зеландії? Всіх наших зірок – Зінченка, Яремчука, Циганкова, Судакова та Ко, Ребров усадив на лаву для запасних, після того, я ті осоромилися у грі проти Канади (2:4).

– Думаю, Реброву було непросто стримати своє слово, коли він сказав ще до першого матчу, що дасть нагоду зіграти всім, кого викликав, але він це зробив. Ризикнув, пішов на експеримент. 

Мені сподобалося, що всі футболісти, які сьогодні вийшли на гру зі старту, зіграли на достойному рівні. Випробування хлопці, які не грають стабільно у основному складі, пройшли гідно. Ребров побачив, на що вони дійсно здатні. Користь від участі на цьому турнірі для збірної України, насамперед для тренерського штабу, неоціненна.

Нова Зеландія – Україна. Фото: УАФ

– Але ж поразка він Канади, як серпом по...

– Всі хочуть результату, щоб Україна завжди перемагала, але ж так не буває. Реброву на турнірі потрібно було перевірити свою команду, її резерв. От у матчі з Новою Зеландією у всіх хлопців горіли очі. Було видно, що вони переживали за результат, а що, як знову програємо? 

Нова Зеландія – не новачок у світовому футболі, а пристойна збірна, яка й на чемпіонат світу грала неодноразово (вже пробилась на Мундіаль 2026 року, а до цього грала на ЧС 1982 та 2010 років, – прим. В.Г.)

«Чому Забарний грає у коротких гетрах? Чого він їх спустив?»

– Найкращим гравцем матчу проти Нової Зеландії фани збірної України визнали Іллю Забарного. Справедливо, на вашу думку?

– Мені Забарний подобається ще з того часу, як він грав за Динамо. Ілля грає розкуто, впевнено, виконує дуже великий обсяг роботи, добре «читає» гру, підключається до атак, надійний в захисті. От ще б менше назад пасував – і взагалі б було чудово. Зараз запитайте у ста людей, хто був найкращим і сто скажуть, що Забарний. 

Взагалі ж, у матчі проти Нової Зеландії, не було такого гравця, який би випадав з гри.

– Однак гра нашої головної країни, м’яко кажучи, далека від ідеалу. Які проблеми помітили ви, на що слід звернути увагу Реброву, над чим ще попрацювати?

– Я скажу, нехай, може, на мене хтось і образиться, але… Мені не сподобались навколофутбольні моменти. Чому Забарний грає у коротких гетрах? Чого він їх спустив? Ну не личить це йому! Він же високий, а спустив гетри і здається меншим на зріст. Ну він же красивий хлопець… Як казав один письменник, у людині повинно бути все прекрасно. 

Дівчата от люблять футболістів, це ж не секрет. Люблять і п’яних, і обкурених, і грубих, але ж не зі спущеними гетрами!

– Окрім зовнішнього виду Забарного, що вам не сподобалося ще?

– Те, як грають деякі наші футболісти під час відбору м’яча. Постійні поштовхи суперників в спину, наприклад. Це невиправдано. За футболки хапають суперників. Та ти ж побіжи за ним, увімкни швидкість! Нащо ти його товчеш, викручуєш на 360 градусів?

От я пам’ятаю, як грали Йожеф Сабо, Андрій Біба чи Володимир Мунтян. Та вони ніколи такого не дозволяли собі робити на полі! У них була культура відбору м’яча. Можна ж зіграти плече в плече, корпусом… Мене давно це мучило, от як грають наші футболісти збірної під час захисту, але я все мовчав. Попроси сказати, що мені подобається? От я й кажу, відверто. 

Збірна – це ж відображення нашого футболу загалом, туди викликають самих-самих-самих. Гравці національної команди повинні бути і зовні виглядати добре, і на полі грати так, щоб не було за них соромно, і мати дух. От з останнім компонентом у нас проблем немає. 

Ще б окремо хотів висловитись про наших воротарі.

– Цікаво, що саме вам не до вподоби у грі Луніна чи Трубіна. Так, Анатолій пропустив аж чотири голи від Канади, але ж там не один він винний. Андрій з Новою Зеландією відвертих помилок теж не припускався.

– Взагалі, у нас в збірній воротарі нині одні з найкращих у світі. От Трубін, хороший голкіпер, але от як він грає у своєму майданчику: ноги вперед, руки назад, якісь шпагати робить. Воротар має бути повністю згрупований – руки, ноги, голова – все одна конструкція. На виходах мають йти руками вперед, а не ногами, бо виходить запізніла реакція. 

Я розумію, що зараз мода, тенденція така, що воротарі мають добре грати ногами, але згадайте, скільки помилок наробили бразильські голкіпери Ліверпулю (Аллісон) та Манчестер Сіті (Едерсон).

Андрій Лунін і Анатолій Трубін. Фото: УАФ

«Таке враження, що Луніну якийсь Рабінович сказав: «Та ти не стрибай, нащо воно тобі треба»

– Які є мінуси у Луніна?  

– У матчі проти Нової Зеландії, наприклад, йде верхова подача з кутового, а Лунін, який грає в одні з найкращих команд світу, мадридському Реалі, не грає на виході так, як слід, обирає неправильну позицію заздалегідь. Він стоїть по центру, нащо? Він має стояти під час подачі кутового на дальній штанзі – звідти все краще видно – потім вже рухатись. Пам’ятаю, що Банніков літав по штрафному майданчику, як фанера над Парижем, всі м’ячі виловлював. 

Ну от Лунін з Новою Зеландією, вийди, вистрибни та крикни: «Я», щоб у всіх вуха повідлітали, забери ж ти той м’яч і ніякого б голу не було. Таке враження, що Луніну якийсь Рабінович сказав: «Та ти не стрибай, нащо воно тобі треба».

Ясно, що воротарі молоді бережуть спину, тіло, не хочуть йти в жорсткі стики. Я вже не говорю вже про те, що інколи беруть м’яч до рук, падають з ним на поле й лежать по п’ять хвилин лежать. 

– Гра на «другому поверсі» ніколи не була сильною стороною збірної України.

– Так. А чому? Бо в нас захисники всі не дуже високі, хіба Забарний має 190 з чимось (насправді, 189 см., – прим. В.Г.). 

«З групи Україна має виходити точно. У нас дуже перспективна збірна. Не вистачає лише атлетичних футболістів»

– Турнір у Торонто – вже історія. Попереду, у вересні, перші два відбіркові матчі на чемпіонат світу 2026 року проти Франції та Азербайджану. І в цих матчах права на помилку Ребров вже не матиме. Є віра в те, що Довбик, Зінченко, Трубін і компанія не осоромляться?

– З групи Україна має виходити точно. У нас дуже перспективна збірна. Нам не вистачає лише одного.

– Чого саме?

– Атлетичних футболістів, потужних. І це не вина Реброва. А так, то в нас купа є лівоногих футболістів – Зінченко, Гуцуляк, Циганков, Михайличенко, Мартинюк, Зубков, Піхальонок, Ярмоленко, Миколенко, Назаренко, Матвієнко. Всі лівоногі гравці є нестандартними, у них є перевага над суперниками, які лише правою вміють грати. Тому, я сподіваюсь, що саме за рахунок великої кількості лівоногих гравців, вдасться ліквідувати проблему з потужністю й атлетизмом.

Реброву, збірній ще б не завадив один класний, потужний центральний захисник, типу Данила Бескоровайного, який зараз лікується. Може, й встигне до матчів відбору відновитися. Додати цій збірній України потужності – й ми можемо не просто виходити на чемпіонат світу, а й гідно там грати. А так, то все є: багато швидкісних гравців, технічних, всі з характером.