«Дівчата поки не писали»: шаховий вундеркінд Ігор Самуненков про призові, особисте та місто, де живе зараз

Ігор Самуненков народився в Донецьку, але з початком війни в регіоні в 2014 році переїхав до Києва, де у ранньому дитинстві почалася його шахова кар’єра. Ігора називають шаховим вундеркіндом: в 2023-му у віці 14 років він офіційно був визнаний наймолодшим гросмейстером планети. Зараз йому 17 і він продовжує підкорювати найінтелектуальніший вид спорту. Завоювавши титул чемпіона Європи минулого року в складі збірної України, нині Ігор прагне стати чемпіоном світу. 

В інтерв’ю BLIK.ua Ігор Самуненков розповів, як переміг чинного чемпіона світу Доммараджу Гукеша, чи пишуть йому дівчата у соцмережах та з якою жінкою і чому хотів би зіграти. 

«Перемога збірної на чемпіонаті Європи виявилася несподіванкою для всіх»: про національну команду та шахову Олімпіаду-2026

— Ігорю, минулого року ви виграли в складі національної команди України чемпіонат Європи. Наскільки це було несподіваним? 

— Те, що наша збірна стала чемпіоном Європи, дійсно виявилося несподіваним для всіх. Ми дуже раділи цьому. На сьогодні це найбільше досягнення в моїй кар'єрі. 

— Які були вирішальні партії чи матчі на чемпіонаті Європи?

— Це вирішальна гра останнього туру. У ній я подужав сильного гросмейстера Люка Макшейна (Англія). Завдяки цьому Україна змогли перемогти в цьому матчі  і здобула командне золото. 

— Вас знову включили до складу команди України, яка зіграє на шаховій Олімпіаді-2026. Прокоментуйте, будь-ласка.  

— Дуже вдячний за довіру головному тренеру чоловічої збірної України Олександру Генріховичу Белявському. Олімпіада-2026 пройде в Самарканді (Узбекистан) вже у вересні року.

Ігор Самуненков о 14 років, фото Київська обласна федерація шахів

— Які очікування від цього змагання?

— Це дуже сильний та престижний турнір, на якому я ще ніколи не виступав. Намагаюся занадто сильно не переживати через це. Просто буду старатися отримувати задоволення від партій. Наразі вже готуюсь до Олімпіади. Сподіваюсь, що мені вдасться зробити важливий  внесок у командний результат збірної України. 

«Романа Дегтярьова відчував як партнера, а не конкурента»: про колег та суперництво у спорті

— Нещодавно вас разом із 18-річним чемпіоном Європи в особистому заліку Романом Дегтярьовим (Харків) у Києві тренував лідер чоловічої збірної України за рейтингом Ігор Коваленко. Яку користь від цього отримали?

— Це дійсно були дуже класні збори. Ми в дружній атмосфері попрацювали тиждень. Разом із Романом отримали гарний досвід. Досвідчений міжнародний гросмейстер Ігор Коваленко навчав інтенсивності в роботі та розвивав шахове мислення. 

— Що за людина Ігор Коваленко? Він розповідав, як воював? Сильний у дебютах?

— Про Ігора Коваленка можу сказати тільки позитивні речі. Він дуже-дуже щирий, завжди. Коли в нього є можливість, намагається допомогти. Ігор – не просто дуже сильний шахіст, у якого ми могли дуже багато чого перейняти, навчитись. Також вдячні йому за службу в ЗСУ. Без таких мужніх людей, як він, у молоді не було б можливості займатися улюбленою справою та взагалі жити в Україні.

— Розкажіть про Романа Дегтярьова,  відчували на зборах у ньому партнера  чи конкурента? В чому його сила?

— Я з ним гарно спілкуюсь. Тому на зборах більше відчував його як партнера. Там була дружня атмосфера. Гарно, коли сильні гравці підтримують, дають стимул один одному зростати і ставати кращим. Але, звісно, в шахах завжди є якась конкуренція. Вважаю, що здорове суперництво в спорті - це дуже класно. 

Ігор Самуненков під час гри, фото з особистого архіву

«Ніхто мене не примушував»: про шахове дитинство та найкращий вік, щоб почати грати

— Коли вас відвели у секцію шахів?

—У шість років. Поруч з нашим домом у Києві був шаховий клуб «Товариш». Там я почав займатися «королівською» грою. Також завжди паралельно тренувався і вдома. 

— Відразу гра сподобалася? 

— Звісно, одразу сподобалися шахи. Навіть більше, мене захопила ця гра.   

— Ніхто не змушував займатися на початковому етапі?  

— Завжди із радістю щодня приділяв години улюбленій справі. Ніхто мене не примушував. Близькі, батьки, друзі завжди підтримували і підтримують на цьому шляху. Батьки допомогли зробити перші кроки у нашому виді спорту. Це була їхня ініціатива. І саме батьки давали правильну мотивацію, за що їм дуже вдячний. Напевно, було б дивним самому все вирішувати у шість років. 

— У скільки років треба починати вчити дитину, щоб вона мала шанс з часом стати професійним шахістом?

— Я не думаю, що є якийсь «золотий» вік, коли потрібно починати займатися шахами. Здається, це досить індивідуально. Кому як підходить. Зараз вже починають займатися шахами і в чотири, і навіть в три роки іноді. Здається, що сильні гравці мого віку починали приблизно у такому віці, як я. Так може бути нормально. 

Ігор Самуненков на Суперфіналі юнацького Гран-прі у віці 12 років, фото Суспільне. Спорт

«Маю бажання стати чемпіоном світу»: про нові цілі та рейтинг ФІДЕ

— Ви певний час утримували титул наймолодшого чинного міжнародного гросмейстера світу. Як вдалося цього досягти? 

— Лише через наполегливу працю. Я йшов до мрії стати гросмейстером і досяг її. 

— Як поставилися до такого фахівці та колеги?

— Колеги-шахісти тоді переважно поставилися до мене дуже добре. Здається, підтримували. Я їм за це вдячний. Але це вже позаду. Треба йти вперед за новими мріями і досягненнями. 

— Тепер мрієте стати наймолодшим чемпіоном світу з шахів?

— Звісно, маю бажання стати чемпіоном світу. Якщо чесно, для мене найголовніше в спорті — досягти вершини. А ось скільки років на це піде — неважливо. Головне, щоб це сталося. 

— Що для цього потрібно?

— Звісно, ще більше праці за шахівницею. Ще більше сильних турнірів, на яких важливо показувати рівень. Треба поступово рухатися сходинками міжнародного рейтингу, щоб вище і вище наближатися до світового титулу. 

— Коли можна очікувати побачити вас в елітних колових супертурнірах?

— Сподіваюся, що скоро почну потрапляти до них. Працюю для цього. Прагну вийти на такий рівень стабільності, щоб грати на найвищому рівні і показувати результат. Хочу цього більше, ніж рідні і друзі. 

— Яке місце займаєте в рейтингу Всесвітньої шахової федерації (ФІДЕ)? До чого прагнете?

— Наразі займаю 18-е місце за рейтингом в світі серед шахістів віком до 20 років. Цей список є досить актуальним. Там багато сильних юніорів. Але головне - якість гри. Якщо вона буде підвищуватися, то автоматично  підвищуватиметься моє становище в офіційному рейтингу. 

Ігор Самуненков, фото Українська федерація шахів

«Найбільше аналізував партії Магнуса Карлсена»: про улюблених гроссмейстерів

— Будь ласка, оцініть рівень гри чемпіона світу з класичних шахів  Доммараджу Гукеша і претендента на це звання Жавохира Синдарова. 

— Звісно, Гукеш і Синдаров зараз одні з найкращих шахістів на планеті. Майбутній матч між ними за світову корону буде дуже цікавим. Жавохир показав класну гру на нещодавньому турнірі претендентів, який виграв. Але не думаю, що це має на 100% засвідчити, яким буде перебіг чемпіонського матчу.

— Хто з них все ж має більше шансів виграти матч на першість світу?

— Відповісти на це запитання досить складно. Звісно, останнім часом гра Синдарова була більш показовою. В той же час у Гукеша вже є досвід гри в чемпіонському матчі. Тому вважаю його певною мірою фаворитом. Але ясності наразі немає. Можна буде зрозуміти тенденцію в матчі на першість світу тільки після його початку. Багато що залежатиме від того, в якій учасники будуть психологічній та ігровій формі.

— Ваші улюблені шахісти? Сучасні і класики?

— У мене є досить багато улюблених шахістів. Це в першу чергу ексчемпіони світу Гаррі Каспаров, Роберт Фішер, Магнус Карлсен. Нагадаю, Карлсен - сучасний діючий гросмейстер, лідер світового рейтингу, великий і видатний спортсмен.

— Вивчали творчість чемпіонів світу?

— Звісно. Хоча не можу сказати, що є чемпіони, гру яких вивчав дуже багато. Найбільше аналізував партії Магнуса Карлсена, адже він наш сучасник. 

Вивчати класиків шахів – теж потрібно. Адже ще навіть 100 років тому провідні гравці знаходили ідеї, на яких базується сьогоднішня теорія гри. Дуже цікаво розглядати, як розвивалася протягом віків і десятиліть шахова теорія - як і стратегічна, так і дебютна. Це дуже гарний досвід і одна з важливих частин шахового тренування. 

Ігор Самуненков грає з Магнусом Карлсеном, фото з особистого архіву

— Чому колишні зіркові чемпіони світу Магнус Карлсен, Гаррі Каспаров та інші вигравали майже всі знакові міжнародні турніри, а нинішні (Дін Ліжень, Гукеш) навіть не можуть увійти там в призери?

— Дійсно, Карлсен, Каспаров та деякі інші зірки виграли багато елітних турнірів, причому нерідко із солідним відривом від конкурентів. 

Водночас треба зауважити, що нинішній чемпіон світу і претендент на це звання ще дуже молоді. Можливо, з часом вони домінуватимуть в світових шахах. Це, в принципі, можна сказати й про схожі ситуації у багатьох престижних і популярних видах спорту. Зараз майже ніде немає стовідсоткової домінації. Це навіть в якомусь сенсі більш цікаво, ніж мати одноосібного лідера.  

«Вона мала дуже цікавий стиль»: про знакові поєдинки та жінок у шахах

— Розкажіть про ваші поєдинки із зірками шахів.

— Я досить багато грав проти шахової еліти - як і в інтернеті, так і офлайн. Приміром, із Магнусом Карлсеном боровся на чемпіонаті світу в Катарі. На жаль, програв ту партію. Але це було цікаво для мене знаково. А ось Доммараджу Гукеша на тому ж турнірі в бліці вдалося перемогти. Це завжди маленьке свято, коли змагаєшся проти гравців такого рівня!

— Згадаєте якісь цікаві звички відомих шахістів?

— Таких «фішок» у знаменитих гравців не бракує. Хтось особливим чином поправляє фігури. Інші люблять встати позаду суперника і подивитися на позицію з його боку. Хтось любить рахувати варіанти в голові, не дивлячись на шахову дошку. Але на таке переважно не звертаємо увагу, тому що це досить типові ситуації.  

— З ким з жінок вам було б цікаво зіграти?

— З угоркою Юдіт Полгар. Тому що свого часу вона входила до світової чоловічої еліти (до ТОП-10 світового рейтингу – М.Ш.) і водночас мала дуже цікавий стиль гри. Але Юдіт припинила спортивну кар’єру. Ось якби  можна було зіграти з нею в її оптимальній формі! 

— Чому в ТОП-100 немає жодної жінки, навіть чинної чемпіонки світу Хоу Іфань (Китай)?

— Сьогодні немає приблизно такого за силою гравця, якою була Юдіт Полгар. Але я не буду здивований, якщо в найближчий час хтось із жінок вийде в ТОП-100. Це можливо. Нині є багато талановитих шахісток.

Ігор Самуненков під час виступу за збірну України, фото з особистого архіву

«Мрію, щоб над рідним Донецьком замайорів український прапор»: про місце проживання, школу та навчання

— Де зараз живете? 

— Наразі більшість часу проводжу в Будапешті (Угорщина). 

— Чому саме там?

— Так складається, що в Будапешті переважно проходять мої шахові заняття. Також Угорщина дуже зручна в плані логістики. При цьому хочу проводити більше часу в Україні. Добре, коли виходить, зважаючи на графіки турнірів та інші питання. 

— Як вам Будапешт? Що подобається, а що ні?

— Мені подобається місто. З плюсів тут те, що є дуже гарна розв'язка для поїздок. І не тільки по Європі, а і в Азію. Та й на інші континенти також, напевно. Це важливо для мене, як для професійного шахіста. Також місто досить красиве, історичне. З мінусів те, що тут не як вдома. А вдома, в Україні, завжди найкраще! 

— Є бажання повернутися в Україну? Коли це може статися?

— Наразі я, наприклад, перебуваю в Одесі у своїх близьких. Тому, можна сказати, я й не виїжджав з України. Просто поки що більшість часу проводжу в Будапешті.

— Ви родом із Донецька. Чи мрієте повернутися в український Донецьк?

— Звісно, мрію про те, щоб над Донецьком знову замайорів український прапор. Тому що це українське місто. Але зараз моє життя в першу чергу пов'язано із Києвом і Будапештом.

— Де навчаєтеся?

— У школі Києва. Цього року закінчив 10-й клас і переходжу в 11-й.  

Ігор Самуненков думає над наступним ходом у партії, фото з особистого архіву

— Як вдасться поєднувати кар'єру професійного шахіста і навчання? При цьому жити в Будапешті, але навчатися в Україні.  

— Я навчаюся на екстернаті ще з 4-го класу, після завершення початкових класів. Тому, на щастя, можу все поєднувати. Вчуся і здаю екзамени онлайн. За допомогою такої системи навчання  можу спокійно їздити по турнірах. Мені не треба завжди бути в Києві, щоб проходити навчання.

«Клубні чемпіонати не є основним заробітком»: про доходи та витрати шахіста

— Чи реально сильному міжнародному гросмейстеру жити за рахунок призових, як, наприклад, у великому тенісі?

— Насправді це складне питання. Звісно, дуже сильні гросмейстери на призових можуть гарно заробляти. Але це непросто для багатьох гросів. Якщо не допомагають меценати, ти витрачаєш чимало грошей на переїзди і тренерів.  

— В яких лігах, клубних чемпіонатах різних країн ви граєте? Це є основним заробітком?

— Граю в лігах багатьох країн. Приміром, виступав в німецькій, чеській і польській. В деяких вже граю по декілька років. Це допомагає мені підтримувати тонус між турнірами. Але для мене клубні чемпіонати не є основним заробітком. Хоча, зрозуміло, я щось й отримую з них. На щастя, в мене є партнери. Спонсори допомагають мені, за що я їм дуже вдячний. Мої успіхи без них були б неможливими.  

— Хто вас тренує? Вживу чи онлайн?

— В мене є декілька тренерів, з якими я займаюся як онлайн, так і офлайн. Як виходить по ситуації. Тому що багато їжджу по турнірах, різним містам і країнам, як і мої наставники. Якщо ж є можливість позайматися офлайн, це у пріоритеті.

— Отримуєте запрошення когось тренувати ? Погоджуєтеся?

— Я ніколи не отримував такої пропозиції. Напевно, і не пристав би на неї. Наразі це для мене не дуже цікаво. Адже я в процесі становлення як шахіст!Тому намагаюся приділяти увагу в першу чергу розвитку своєї спортивної кар'єри.

— Ви є членом збірної України. Отримуєте за це стипендію?

— Пишаюся тим, що маю можливість представляти свою країну. Отримую державну стипендію, за що щиро вдячний. Її почали платити після нашого успіху на командному чемпіонаті Європи. 

— Існує стереотип, що шахісти - це дуже серйозні та замкнені люди. Чи вважаєте себе таким?

— Певною мірою такий стереотип - це правда. Але я не вважаю себе замкненим. Мені досить легко спілкуватися, знаходити друзів. Тому не думаю, що для мене спілкування - проблема. Хоча, дійсно, деякі деталі в моїй поведінці дійсно є особливими.  

Ігор Самуненков, фото з особистого архіву

«Тренуюся по 5 годин на день»: про вільний час, соцмережі та дівчат

—Чим ще цікавитеся, окрім шахів? Ваші хобі і захоплення?

— Багато чим цікавлюся. Полюбляю різні види спорту - такі як футбол, баскетбол, настільний теніс. Завжди люблю пограти або подивитися різні змагання, якщо є можливість. Вважаю, що важливо переключати увагу і мати інші захоплення, окрім шахів.

— Скільки щодня годин тренуєтеся?

— Приблизно по 5 годин. Вважаю, що це для мене найбільш ефективний час, протягом якого можу ефективно займатися. Також таким чином навантажувати свій мозок, щоб звикати до тривалих турнірних партій. 

— Як виглядає ваш типовий розпорядок дня?

— Майже завжди у ньому домінують шахи. Але намагаюся виходити на прогулянку і витрачати час на якесь хобі, відпочинок, тому що це важливо. Це може бути похід до кінотеатру, спорт, відеогра або просто спілкування з друзями. В принципі, нічого особливого. Але якось так проводжу свій день і цим задоволений. 

— Як дівчата ставляться до вашої професійної карʼєри? Хтось вболіває, пише в соцмережах?

— Таких випадків ще не було. Окрім моїх друзів, мені ще ніхто не писав. Зрозуміло, мене підтримує й родина. Тому із цим все добре.

Ігор Самуненков в музеї BMW, фото з особистого архіву

— Як взагалі ставитеся до соцмереж? В яких ви більш активні?

— Ставлюсь до них добре. Хоча там не дуже активний. Зокрема, не люблю щось виставляти. Але все ж витрачаю якийсь час у соцмережах - спілкуюсь, дивлюсь відео. У 2026 році без цього ніяк, вони є частиною нашого життя. 

— Яким себе бачите через 20 років?

— Це дуже серйозний проміжок часу. По-перше, через 20 років я себе бачу щасливою людиною. За цей час хочу побудувати кар'єру і мати успіхи. Планую, звісно, продовжувати займатися шахами, тому що це моя найулюбленіша справа. Водночас вважаю, що треба йти крок за кроком і не загадувати занадто сильно вперед!

Читайте також:

• «Це абсурд для нас»: Олег Верняєв висловився про повернення росіян у МОК та поділився, чи є в нього дівчина;
• «Знаки точно будуть»: олімпійська чемпіонка Анна Різатдінова заговорила про весілля та чоловіка з характером;
• «Розповідають, ніби я хрестив синів Реброва та Єрмака»: Микола Тищенко про чутки, братів Кличків та хейт.