Шоу BIZ

«Треба дати собі оговтатися»: Марта Адамчук про Євробачення, «Квартал 95» та відсутність бойфренда

Рома Семикін
3544
2
Марта Адамчук. Колаж BLIK.ua
Зірка студії «Квартал 95» відверто розповіла BLIK.ua, як сприйняла програш у Нацвідборі, як працює «на генератор» та чому не має особистих стосунків.
Зміст
8хв читання

Співачка Марта Адамчук взяла участь у Нацвідборі на Євробачення-2026. Це була вже третя спроба артистки підкорити конкурс. Цього разу з композицією Silvered Pines (в перекладі з англійської мови – «Срібні сосни») вона зупинилась за кілька кроків від потрапляння до фіналу. Марта потрапила в лонглист, який відібрала музична продюсерка Нацвідбору-2026 Джамала та «Суспільне Мовлення».

Втім, в голосуванні у «Дії» за десятого фіналіста, в якому брали участь шестеро артистів, Адамчук посіла третє місце.

В інтерв'ю сайту BLIK.ua артистка розповіла, зокрема, про досвід участі в цьому Нацвідборі, сенс конкурсної пісні, студію «Квартал 95» та життя під час блекаутів.

 «Я не дуже розумію цю критику» – про участь в Нацвідборі, KHAYAT та зроблені висновки

– Після завершення опитування в «Дії» щодо десятого учасника Нацвідбору на Євробачення-2026 ви подякували всім, хто проголосував за вас. Зазначили, що це була не боротьба. А що ж тоді це було?

– Я відчула велику підтримку. Надсилали безліч скріншотів з голосами, навіть ті, кого я не просила особисто. Але я зрозуміла, що у мене просто немає як такого фан-клубу Євробачення, які є, наприклад, у KHAYAT, і навіть в MON FIA. Здається вона вже була, подавалась раніше (на Нацвідбір. – BLIK.ua). Читала новини, і на рівні відчуттів здалося, що в них були фанатські бази. 

Марта Адамчук. Фото соцмережі Марти Адамчук

– Впевнений, попри очевидне лідерство в голосуванні KHAYAT, артисти, зокрема і ви, вірили в перемогу. Якщо вже говорити про Андрія Хайата, як вам його композиція «Герци»?

– Прикольна пісня, є за що зачепитися. Вважаю, що найбільший плюс KHAYAT в його індивідуальності. Це такий трошечки народний вокал у сучасній обробці. Вважаю, що в нас таких співаків, вокалістів немає. Це його основна класна риса, яка допомагає перемагати, тому що в нього є індивідуальність, це дуже круто. І пісня в принципі запам'ятовується. Можливо, якось порівнювали з торішньою піснею, але, тим не менш, вона запам'ятовується. Там є свій хук, і в нього є свій стиль. 

– Які висновки ви зробили після участі в цьому Нацвідборі, який став для вас третім? Чи плануєте повертатися? Бо у своєму дописі ви зазначили: «Ми повернемося, але це не точно».

– Я написала «We will come back» («Ми повернемося», в перекладі з англійської. – BLIK.ua), тому що це остання фраза в пісні. Просто  процитувала. Втім повернення – це не точно. Я ніколи не згадую наперед, бо  тільки щось запланую, в мене починає все змінюватися. Мені потрібно обробити всю інформацію: з усіх разів, що я подавалась, зараз я найглибше зайшла і відчула цю сім'ю Євробачення. Зсередини є свої нюанси, які треба враховувати

От, наприклад, цього року зіштовхнулася з тим, що мені писали: «Чому немає української мови?». А я така: чому її немає? Взагалі, вона в мене все життя, українська мова. А подаючись на Євробачення, чомусь я про це не подумала. Хоча це, мабуть, варто враховувати, якщо ми представляємо Україну, щоб там були якісь українські мотиви. 

Потім, з приводу сучасності. Дуже багато мені говорили, що звучить як ретро, як пісня 2006-го року. Чесно, я не дуже розумію цю критику. Тому що це стилістика, таке було в мене бачення цієї пісні. Я вам відкрию секрет: вона в першому звучанні взагалі була інакшою, більше як поп-рок балада. Ми її трошечки облегшили, і вона стала сучаснішою. 

Також зробила висновки, що наступного разу, можливо, треба заздалегідь розказувати по тексту, про що ця пісня. Щоб люди не сприймали це через свою призму. Я не згодна з тим, що пишуть: «Ой, ми втомилися, а уявіть, як Європа...». Ми в цьому живемо і треба це висвітлювати.

Не вдалось завантажити відео.

«Вона всім зараз, як мама»: про пісню Silvered Pines та співпрацю з Джамалою

- То розкажіть, про що ця пісня для вас. 

– Це дуже мотивуюча пісня. Просто всі сприймають по-своєму, ніхто ж не занурюється дуже глибоко. А я вам, якщо можна, відкрию ще один секрет. Взагалі, першою ідеєю цієї пісні був Серебрянський ліс (частина національного парку «Кремінські ліси», який став однією з найгарячіших ділянок фронту з 2022 року, перетворившись на «Чорний ліс» через постійні бої, що завдають катастрофічної шкоди його унікальній екосистемі. – BLIK.ua) Але ми завуалювали це, тому що не можна відкрито говорити про війну. В мене є близькі друзі військові, я на благодійні концерти їжджу з 2015 року. Тому мені болить за них. Дійсно, ми всі втомилися. Але ти ж нікуди від цього не втечеш. 

І зараз, коли пишуть в соцмережах «Ой, сосни», чи хтось якось перекручує більш вульгарно це слово, мені це болить. Бо насправді ці сосни – це Серебрянський ліс, який просто знищений. І срібло на соснах – це попіл. І наші чоловіки, які це срібло отримують на своїй голові, цю сивину, виходять переможцями.

Одним словом, мене це дуже чіпляє. Я вже хотіла, чесно кажучи, записати інтерв'ю з військовим, який там був. Але, думаю, зараз скажуть, що спекулюють цією темою. Однак ті, кому треба, це почули. 

Знищений Серебрянський ліс, Луганщина. Фото: Instagram/yurii_horsky

– Але ж прямої заборони говорити про війну не було, так? 

– Прямої не було. Ні-ні, це дійсно так ніхто не говорить. Але, я розумію, що треба завуальовано. І я так цю тему розкрила, щоб напряму не лякати. Однак суть пісні дуже глибока. Вона реально про те, що нам болить.

– Ви чи не найдосвідченіша учасниця цьогорічного Нацвідбору,  яка потрапила до лонглиста. Музичною продюсеркою є переможниця Євробачення-2016 Джамала. Як з нею працювалось?

– Ми не так, щоб прямо багато разом працювали. Але те, що відбулося між нами, мені, чесно, сподобалося. Вдячна цій ситуації, що вона мене звела з такою співачкою. На мій погляд, це велика наша історія.

Джамала, звісно, за кожного дуже переживає, вона як мама всім зараз. В неї немає якихось фаворитів.

Вона кожному хоче донести, ділиться своїм досвідом, наприклад, поїздки на Євробачення, що дуже важко. Бо там всі можуть тобі говорити, що в тебе сильний номер, ти переможеш. А тобі тільки виходити на сцену. Тобто психологічно ти маєш бути дуже стійким.

Марта Адамчук. Фото соцмережі Марти Адамчук

– Підсумовуючи про Нацвідбір, чи розчаровані ви, що не пройшли у фінал? 

– Не те щоб розчарована, можливо, засмучена. Бо кожне таке непроходження тебе ніби трошечки надламує. А з іншої сторони я бачу дуже багато плюсів, які зараз у мене з'явилися. Мене надихають багато людей, яких я раніше не знала. Я якось зсередини побачила весь цей відбір. І знаєте, ще ж буде наступна стадія порівняння.

Ти хочеш-не хочеш, а все одно будеш порівнювати свою пісню з іншими. І мені хочеться просто адекватно подивитися і зрозуміти, чому я одразу не потрапила до дев'ятки фіналістів. Слава Богу, я вже в тому стані, що можу на це подивитися як на досвід. Не засмучуватися, а йти далі. Це дуже важливо: не зупинитися, щоб тебе це не прибило.

«Хочеться трошки видихнути»: про дует з OKS, «Квартал 95» та творчі плани на 2026 рік

– Для вас 2026 рік почався дуже активно. Над чим зараз працюєте, чи готуєте новий матеріал? Можливо, будуть дуети?

– До речі, ми спілкувалися з Оксом (співак OKS, також не пройшов до фіналу через голосування у «Дії». – BLIK.ua). І в нас виникла ідея про дует. Думаю, як скажу, то вже, щоб ми точно це зробили, не лишили в якійсь шухляді. Ви знаєте, я щось жартома написала в сторіз Instagram, коли нас на обкладинці разом розмістили. А він мені каже, що точно треба дует.

Мені подобається насправді, що в шоу-бізнесі ми лишилися людьми. От зідзвонилися, одне одного підтримали, сказали хороші слова, трошки обговорили. Виникла ідея, чому ні? Залюбки. 

Фото: Instagram

У 2025 році в мене було два концерти. Весною хочу зробити більше і в ширшому складі музикантів. Можливо з оркестром, будуть гості запрошені, хтось з Нацвідбору. В лютому ми готуємося до премії Muzvar Awards, також  буду там брати участь. Буде дуже класний концерт, не розкриватиму поки всіх таємниць.

Пісню готую, сподіваюся в кінці січня випустимо. Подивимося наскільки я встигну, бо хочеться трошки видихнути. Бо, чесно кажучи, я всю осінь та грудень працювала, навіть без вихідних. Якийсь там був один вихідний і то. Це, знаєте, один день на все на світі. На спорт, на косметолога, на прання велике, на студію… Це було дуже смішно, коли я 30 грудня дзвоню на студію, кажу, що мені дуже треба записати демки. А вони: «Ти серйозно? Йди відпочинь трохи, потім запишемо ті твої демки». Ну, коротше, треба дати собі оговтатися. 

– І у вас ще ж підготовка до березневих концертів «Єдиного Кварталу» в столиці. Що на них нам можливо очікувати від вас? 

– Насправді, підготовка поки не почалася, ми десь в лютому зберемося. Це ж завжди свіжі номери, тому я ще не знаю, що там буде. Може, я щось заспіваю і зі свого. Але наразі дуже шириться один з останніх моїх номерів, новорічний, такий кумедний. Подивимось, що там автори придумають. Бо це завжди нові ідеї, незаплановані заздалегідь. 

Не вдалось завантажити відео.

 

– Чи можете ви попросити, аби той чи інший номер, ідею скоригували під вас? 

– Взагалі, так. Якщо щось мені не резонує чи не імпонує, то я обов'язково  це проговорюю. Можемо робити правки. Або навіть було таке, що ми сумнівалися з приводу одного номера і його взагалі не дали в програму. 

– А чи є в «Кварталі 95» традиція дарувати одне одному подарунки на різдвяно-новорічні свята?

– Колись ще до повномасштабного вторгнення ми робили таємного Санту і там одне одному щось дарували. Тоді був ще просто «Жіночий Квартал», а у нас дуже класний колектив. А цими роками вже нічого такого не було. Просто одне одного в групі привітаємо після 12-ї ночі і все.

– А чи виходить бачитися з колежанками поза зйомками?

– Неможливо. Ми планували вже не один раз зустрітися на сніданок, на обід. Але після зйомки одразу всі роз'їжджаються, адже багато хто не з Києва, хтось просто не має часу. Тому, на жаль, ні. І ми вже самі з себе сміємося, у нас вже є свої меми в групі, що це просто неможливо.  Тому що всі реалізовують ще якісь свої проєкти. Попробуй всіх збери. А половинками не хочеться. 

Колектив «Жіночого Кварталу» на новорічних зйомках «Єдиного Кварталу». Фото: Facebook/zhenskiykvartal

«На блокпосту не пропускають»: про комендантську годину, штрафи, блекаут та особисте  життя

– Останніми тижнями посилились обстріли росіян по енергетичним об'єктам. Як у вас вдома зі світлом, як живете?

– Ви знаєте, я живу в селі і у нас там постійно вимикали світло. То вітер, то ще щось, і ми колись запаслись генератором, ще до цих відключень. Звичайно, трошки на той дизель зараз «попадаємо». Я кажу, що працюю зараз на генератор (сміється. – BLIK.ua). Але я постійно ж в місті. Ось нещодавно записували відео, просто замерзли в студії, дуже холодно. А на обігрів кондиціонерами не хочемо витрачати дизель.

Трошки важко, дивлюся по своїм друзям також. На жаль, я не очікувала, що зима буде така холодна. Наше ОСББ зробило систему, що навіть якщо довго немає світла, то генератор працює дві години, а на дві його вимикають. Тобто, в нього є графік.

Нас просять вмикати тільки найнеобхідніше. Щоб не так, що ти пральну машину включив, праску, чайник, ще щось. Ну і в мене газ, з цим пощастило. Якщо навіть немає світла, то можна приготувати їжу. Поки що мене це трішки обійшло, але фінансово, звісно, це непросто.

Марта Адамчук. Фото соцмережі Марти Адамчук

– Чи довго вам їхати з дому до міста?

– Десь 30 хвилин мені треба, щоб доїхати до Звіринецької (станція метро в Києві. – BLIK.ua). Я і швидше можу доїхати, але ж камери є. Взагалі, я антиприклад. Одного разу я приїхала з благодійного туру саме в комендантську годину. Це було минулої зими, скло замерзло в машині, довго розморожувала. На блокпосту не пропускають, кажуть: «Докажіть, що ви там живете». А я ще там не прописана. І тут пропоную подивитися мої штрафи: з двох камер, що там розташовані. Тому це перший випадок в моєму житті, коли штрафи мені спрацювали в плюс. Це, звісно, не вихід з ситуації. Але на той момент мене це рятувало від того, щоб ночувати перед блокпостом в машині. Бо вони були дуже категоричні.

– І на останок, як у вас зараз з особистим життям? Ви його не дуже коментуєте в цілому. 

– Ніяк. Я, знаєте, навіть думаю: «Боже, а як мені його влаштувати?». Я від комендантської до комендантської працюю. Тому це насправді таке питання... Напевно, моє десь мене знайде. Ну поки що так. Якось життя відфільтрувало, що я на цей час в роботі. Така моя доріжка поки що.

Марта Адамчук. Фото соцмережі Марти Адамчук

Читайте також: