Незвичайну істоту з Кавказу помітили на Одещині: чому вона з'являється в Україні все частіше

Звідки на Одещині взявся екзотичний чужинець?

Тваринний світ України продовжує дивувати змінами через кліматичні зсуви. Цього разу справжню сенсацію зафіксували на півдні Одеської області, де науковцям вдалося зняти на відео унікальну велику комаху, яка історично мешкала за тисячі кілометрів звідси. Про дивовижну знахідку офіційно повідомили фахівці Національного природного парку «Тузлівські лимани».

Закавказький деревний богомол. Фото з Вікіпедії

Що науковці кажуть про закавказького деревного богомола?

Як зазначають у пресслужбі Національного природного парку «Тузлівські лимани», помічена істота – це закавказький деревний богомол (Hierodula transcaucasica). Вперше на українських землях цього чужинця знайшли дуже давно – ще у 1916 році на території Кримського півострова, куди він, найімовірніше, дістався із чорноморського узбережжя Кавказу.

Проте справжня експансія на материк розпочалася значно пізніше. На території «Тузлівських лиманів» появу цієї нетипової комахи вперше задокументував ентомолог заповідника Євген Халаїм. За словами екологів, попри осінню прохолоду, у прибережній захисній смузі місцевих лиманів усе ще вирує життя, і активних богомолів зараз зустрічають досить часто.

Як упізнати закавказького мандрівника та де він ховається?

Ці істоти мають доволі помітний і кремезний вигляд. Дорослі особини виростають від 6 до 8 сантиметрів у довжину та привертають увагу яскравим забарвленням – від насичено-зеленого до жовтуватого чи бурого. Серед їхніх головних анатомічних особливостей – характерний маленький горбик на голові між очима й вусиками, а також виразна біляста цятка-вічко на міцних крилах.

Свою назву «богомоли» отримали завдяки шведському вченому Карлу Ліннею, який ще у XVIII столітті помітив, що у стані очікування на жертву комаха складає лапки, наче людина під час молитви.

Головна причина того, чому закавказький гість так легко приживається в Україні й з'являється дедалі частіше – відсутність жорстокої конкуренції з нашими рідними видами. Звичайний український богомол воліє жити й полювати у траві. Натомість його кавказький родич є суто деревним жителем – він займає верхній ярус чагарників та крони дерев, де спокійно чатує на здобич із засідки, нікому не заважаючи.

Читайте по темі

• У США безпілотник врятував від голодної смерті шимпанзе: що сталося з приматом та як саме допоміг йому БпЛА
• Від білого ведмедя під льодом до кота серед світлячків: найкращі фото дикої природи 2026 року
• Друга в біді не покинув: відео з ротвейлером у Гуандуні розчулило мережу