Індія, Непал, В’єтнам: демограф Олексій Позняк розповів, з яких країн до нас можуть приїхати трудові мігранти
Трудова міграція в Україну останнім часом стала топ-темою ЗМІ та соцмереж. Бізнес заявляє про нестачу робочих рук, мери деяких українських міст повідомляють про залучення іноземців до певних робіт, а інтернетом ширяться відео з начебто мігрантами, які вже в Україні. Про те, наскільки реальною є потреба України в мігрантах, та мешканці яких країн можуть бути зацікавлені в імміграції навіть в умовах війни, BLIK.ua поговорив із завідувачем відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя ім. Михайла Птухи НАН України, кандидатом економічних наук Олексієм Позняком.
Важливо! Станом на березень 2026 року в Україні перебуває на обліку 305 000 іноземних громадян, які мають дозвіл на постійне проживання, — дані Державної міграційної служби. Однак кількість запитів на імміграцію та працевлаштування в Україні, за роки війни впала в кілька разів.
«Для України критичним є зменшення населення до 25 млн.»
- Міністр соціальної політики Деніс Улютін днями заявив, що на підконтрольних Україні територіях сьогодні проживає 22-25 млн. осіб. Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою?
- Наш інститут дає дещо іншу оцінку — близько 29 мільйонів осіб. Але треба розуміти, що точно порахувати неможливо. Ми схиляємося до нашої версії, але категоричність не стовідсоткова.
- А які методи застосовуються вашим інститутом для підрахунку кількості населення? Знаю, що є методики на основі даних мобільних операторів, споживання хлібу, тощо.
- Ми використовуємо в тому числі і дані мобільних операторів: є спеціальна методика, щоб уникнути підрахунку корпоративних мобільних телефонів, правильно порахувати випадки двох і більше номерів в однієї особи. Є і демографічні підрахунки: скільки виїхало, народжуваність, смертність. Є дані Мінюсту щодо народжених та померлих, дані міжнародних організацій щодо кількості українців за кордоном. Тобто це широкий спектр методів, але повторюся: треба мати на увазі, це не визначення точних параметрів, а наукова оцінка.
- Добре, якщо брати цифру 29 мільйонів: така кількість населення є критично низькою для функціонування економіки?
- Поки настільки критичною не є. Скоріше критичність полягає в наявності війни, військових загроз та ризиків. Ще на початку 2000-х я робив дослідження, в якому дійшов висновку, що для України в її територіальних межах критичним є зменшення населення до 25 млн. осіб.
- Але ж ще треба враховувати, що з цих 29 млн. близько 11 млн. - пенсіонери.
- Так, має значення не лише чисельність населення, але й його структура. Тобто важливим показником є частка населення, яка створює матеріальна блага та послуги і платить податки. Чим вища частка такого контингенту, тим ситуація буде краще.
- Тож скільки в Україні зараз працездатного населення?
- Це важко сказати, але частка його явно зменшилася порівняно з довоєнним періодом. Тому що переважна кількість тих, хто виїхав за кордон після 2022 року - це жінки молодого та середнього віку. Тобто співвідношення між громадянами, які працюють, та пенсіонерами і іншими категоріями, які не працюють, погіршилося.
«Є підрахунок, що потрібно буде 4,5 млн. мігрантів»
- Останнім часом все частіше лунають заяви політиків та бізнесу про те, що Україні необхідні трудові мігранти, щоб закрити дефіцит робочих рук. Наскільки дійсно є потреба в трудових мігрантах, на вашу думку?
- Треба розуміти, що якщо в якійсь сфері не вистачає співробітників, то це не тому, що туди не хочуть брати наших громадян, а тому що в наших громадян немає бажання там працювати. В усіх країнах світу мігранти займають ті ніші на ринку праці, які не користуються попитом в місцевого населення. В цілому, якщо зараз в нас ще є резерви, щоб самостійно закрити потребу в робочій силі, то в період повоєнного відновлення це буде точно неможливо.
- А є вже підрахунки, дослідження щодо конкретної цифри: скільки трудових мігрантів потребуватиме Україна?
- Є підрахунок Міністерства економіки, що потрібно буде 4,5 млн. Але це залежатиме від того, якою буде структура повоєнної економіки. Навряд чи вона буде такою, як була до війни. Далі, залежить від темпів економічного розвитку. Якщо наші партнери виконають свої обіцянки щодо інвестицій, то це одна ситуація. Якщо ж виконають частково — інша. Тому зараз важко навіть приблизно сказати, якою буде потреба в робочій силі. Ще один фактор, який матиме вплив — розвиток роботизованих систем. Ми бачимо серйозний прогрес в військовій сфері в цьому напрямку. Можливо далі і на ринку праці якісь вакансії замінять роботами — тобто нюансів багато.
- В соцмережах ця тема вже стала дуже гарячою. Розходяться відео начебто мігрантів в різних регіонах України, хоча звісно з цих відео важко сказати, чи це дійсно мігранти, коли це було знято і т.д. Але дискусій багато. Чи бачите ви напруження навколо цієї теми та як ви вважаєте, наскільки вона може стати конфліктною в нашому суспільстві?
- Звичайно, будь яка чутлива тема потенційно може стати конфліктною. Треба працювати з суспільством, з лідерами думок, пояснювати, що міграція — це не зло, а можливість для подальшого розвитку. Звісно важливо, наскільки інтенсивним буде цей приток. Зрозуміло, що масштабний приток мігрантів з якоїсь однієї країни призведе до того, що вони створять свій анклав, в якому будуть жити поза правовим полем української держави. Якщо ж це будуть невеликі групи різного етнічного походження, то такі групи легше інтегрувати і це буде зовсім інша ситуація. Великим плюсом є навчання в Україні іноземних студентів, в усьому світі студенти вважаються найбільш бажаним контингентом мігрантів. Тому що вони знають законодавство, мають місцевих друзів та легко інтегруються в суспільство.
«Ми не можемо відправляти мігрантів на фронт»
- Однак болючим аспектом для дискусій є те, що українські чоловіки несуть втрати на фронті, натомість приїжджатимуть мігранти. Щоб ви на це відповіли?
- По-перше, ми не можемо відправляти на фронт мігрантів. Іноземні громадяни не підлягають призову — тільки громадяни України. Однак вони можуть долучатися на добровільній основі, і чимала кількість іноземців воює за Україну. Навіть ставиться питання про спрощення процедури надання їм громадянства. А залучення мігрантів дозволяє закрити ті ніші на ринку праці, які утворилися в тому числі через мобілізацію. Жінок можна залучати не до всіх робіт. Так само не всюди можна швидко підвищити продуктивність праці.
- А наскільки ймовірно, що повернуться в Україну ті мільйони українців, що виїхали за кордон? Все ж таки це було б найкраще вирішення питання ринку праці.
- Ще задовго до війни я та багато моїх колег говорили про те, що рано чи пізно Україна зіштовхнеться з необхідністю залучення мігрантів. Тому що співвідношення між тими, хто працює та тими, хто отримує соціальні виплати, погіршувалося вже давно. Навіть якщо ми повернемо всю українську діаспору, що, як ви розумієте, нереально, це лише трохи віддалить цю перспективу. Що ж стосується питання, скільки українців повернеться, думаю, це залежить від того, якою буде надалі підтримка з боку країн перебування.
- Як ви вважаєте, громадяни яких країн можуть приїжджати працювати в Україні? Адже в нас, по-перше, не європейські зарплати, а по друге — триває війна і неможливо бути впевненим у власній безпеці.
- За європейськими мірками, рівень життя в Україні, звісно, невисокий, але якщо брати світові мірки, то він виглядає зовсім по-іншому. Більшість азіатських та африканських країн бідніше за Україну. Тому джерелом може бути Південна Азія - Індія, Бангладеш, Пакистан, Непал. Південно-Східна Азія — в першу чергу В’єтнам, тим більше, що вже є великий досвід у в’єтнамців праці в Україні. Ну і колишні радянські республіки Закавказзя та Центральної Азії, але тут треба унеможливити залучення громадян, які мають зв’язки з Росією. Ті мешканці Таджикистану, Узбекистану, Киргизстану, які не мають подібного шлейфу, цілком можуть працювати в Україні. Туреччина, до речі також: хоча рівень життя в Туреччині не гірший за український, багато турецьких компаній працювало в нас на будівництві.
- Чи проводилися останнім часом дослідження, наскільки толерантними є українці до представників інших націй та інших релігій?
- В принципі, рівень толерантності українців достатньо високий, якщо порівнювати з сусідніми країнами, зокрема і з Росією. Нещодавно я бачив дослідження, яке доводить непогані показники стосовно толерантності, єдина проблема: вони дуже різні у різних групах - молодь дуже толерантна, а люди старшого віку вочевидь мають стереотипи старих часів. Свого часу ми проводили опитування студентів і побачили, що чим більше вони спілкуються з іноземцями — на навчанні, в гуртожитках, тим вище рівень толерантності.
«Склад населення змінювався і раніше»
- За прогнозами ООН, населення України до 2100 року може зменшитися до 15 млн., а при найбільш негативному сценарії — до 10 млн. осіб. Натомість в країнах, які ви наводили як можливе джерело мігрантів, традиційно люди схильні мати більше дітей, ніж в нас. Чи прораховуються сценарії, за яких в разі збільшення числа мігрантів в Україна поступово буде відбуватися зменшення долі корінного населення?
- Звичайно, склад населення змінюватиметься, але він змінювався і раніше, просто ми з позицій сьогодення не помічаємо. На українських землях оселялися різні національності, особливо після Російсько-турецької війни приїхало багато французів, італійців, албанців, сербів, хорватів. Але зараз їхні нащадки можуть навіть і не знати, що серед їх предків були французи чи інші нації. Звісно, якщо це будуть особи інших расових груп, це більш помітно. Але все залежить від того, наскільки ми зможемо інтегрувати їх у суспільство, зробити лояльними до України, щоб вони ставали хоча б частково українцями. А далі вже в наступних поколіннях їх належність до українського суспільства буде посилюватися.
- Тобто ви говорите про постійну інтеграцію, не про якійсь сезонні роботи на рік-два?
- Звичайно, починати треба з залучання до роботи на певний час. Якщо людина зарекомендувала себе, не брала участь у кримінальних діях, то далі можна ставити питання про надання статусу постійного мешканця та можливості перевезення сім’ї. Все це треба робити поступово та виважено. Тоді можливі негативні наслідки міграції, будуть меншими за вигоди, які ми від неї отримаємо.
- Чи вже ведеться робота по спрощенню міграційних процедур, адже вони в Україні доволі складні?
- Ведеться, хоча і повільно. Ми контактуємо з Міністерством економіки, Держслужбою зайнятості, будемо сподіватися, що вийдемо на якусь модель, яка буде вигідною для України і дасть можливість використати позитивні аспекти міграції.
- І на останок: щоб ви сказали тим людям, як виступають категорично проти трудових мігрантів?
- Мігранти є практично в усіх країнах світу, хіба що за винятком Північної Кореї. І чим вищий рівень життя, тим більше туди їде мігрантів. Тому вибір такий: або бути бідними та без мігрантів, або багатими та з мігрантами.
Читайте також:
- «Це благо для економіки»: власник «Нової пошти» написав пост про трудових мігрантів та викликав дискусію;
- Сотні тисяч за пів року: народний депутат розповів, скільки молодих людей виїхали з України;
- «Доки будуть прильоти, чекати не варто»: експерт розповів, чи поїдуть в Україну трудові мігранти.