Наука

Математика й орнаменти палеоліту на Чернігівщині: вчені розгадали код 100-літніх статуеток із бивня мамонта

Олег Норов
283
Мізин Чернігівської області на мапі. Скрін google.com/maps
Міжнародна група науковців за участю українських дослідників провела детальний аналіз древніх статуеток із бивня мамонта, знайдених понад століття тому на Мізинській стоянці в Чернігівській області.

Технологічне дослідження та цифрове збереження

Завдяки мікроскопічному аналізу та 3D-моделюванню з'ясувалося, що викарбувані на мізинських «Венерах» орнаменти були ретельно сплановані та адаптовані під анатомічну форму бивня. Про це повідомляє команда ГО «Архаїка».

Важливо! У рамках проєкту досліджено 18 палеолітичних статуеток, відомих як мізинські «Венери». Доступ до цих крихких артефактів надав Національний музей історії України.

Проєкт об'єднав фахівців із кількох країн та організацій:

  • Міжнародна команда: Роботу очолив дослідник Симон Радченко, залучивши науковців з України, Норвегії, Великої Британії та Німеччини.
  • 3D-моделювання: Українська громадська організація «Архаїка» у співпраці з Посольським фондом США зі збереження культурної спадщини оцифрувала шість фігурок у межах ініціативи Ukrainian Heritage Digitisation and Dissemination Initiative.
  • Мікроскопічний аналіз: Статуетки вивчали під мікроскопами, що дозволило простежити кожен штрих, зроблений кременевими інструментами тисячоліття тому.

Математичний розрахунок та складність палеолітичного дизайну

Орнамент мізинських «Венер». Фото: University of York

Головне відкриття полягає в тому, що прадавні митці підлаштовували свої малюнки під природну текстуру кістки та об'ємну форму майбутньої скульптури. Це спростовує уявлення про примітивність первісного декоративного мистецтва.

«Наше дослідження допомагає розкрити складну історію розвитку мистецтва в Європі – від найменшого штриха на поверхні бивня до непомічених раніше особливостей тисячолітнього розвитку мистецтва», – наголосив керівник дослідження Симон Радченко.

Унікальний стиль льодовикової доби без аналогів у Європі

У межах проєкту науковці порівняли мізинські знахідки з іншими жіночими фігурками, створеними в Європі у період між 44 000 та 12 000 років тому.

Результати порівняння вражають:

  • Час створення: Зразки з Чернігівщини з'явилися одразу після піку найсуворішого холодного періоду льодовикової епохи.
  • Першопрохідці: Мізинські статуетки виявилися найранішими європейськими скульптурами, у яких застосовано подібні складні графічні та скульптурні техніки.
  • Ексклюзивність: Геометричний орнамент мізинських «Венер» виявився абсолютно унікальним – він більше ніколи не повторювався в пізніших художніх традиціях Європи.

Мамонт як джерело натхнення

Мізинські «Венери» з'явилися після піку холодного періоду льодовикової епохи. Фото: University of York

Професорка університету Йорка Емі Літтл підкреслила, що для людей палеоліту мамонт був чимось більшим, ніж просто джерелом м'яса та матеріалу для будівництва чи знарядь.

Тварина слугувала головним художнім музою тієї доби. Дослідження довело, що доісторичні митці вміли гнучко адаптувати свої ідеї до природних фізичних властивостей матеріалу, створюючи гармонійний синтез між природною формою бивня та нанесеним візерунком.

Читати по темі