Загадка Ліній Наска: навіщо давні люди малювали гігантські фігури в пустелі, які можна побачити лише з космосу

На величезному пустельному плато у Південній Америці розкидані тисячі дивних ліній, геометричних фігур та гігантських зображень тварин і рослин. Ці унікальні геогліфи, створені давньою цивілізацією, десятиліттями спантеличують вчених, істориків та простих мандрівників своїм масштабом і точністю виконання.

Журналісти BLIK.ua вирішили зануритися в історію цього дивовижного місця, щоб з'ясувати, хто і навіщо створив таку монументальну галерею під відкритим небом. Ми зібрали найактуальніші наукові теорії, які намагаються пояснити, як давні майстри могли малювати настільки величезні фігури, не маючи жодної можливості побачити результати своєї праці з повітря.

Лінії Наска. Фото: Вікіпедія 

Як давні люди створювали колосальні малюнки в пустелі Наска

Авторами цих грандіозних споруд були представники однойменної культури Наска, які населяли долину річки задовго до появи великої імперії Інків. Вони розквітали у цьому надзвичайно посушливому регіоні приблизно з сотого року до нашої ери до п'ятисотого року нашої ери.

Техніка створення геогліфів виявилася дивовижно простою і водночас неймовірно геніальною. Поверхня пустелі вкрита темним камінням та ґрунтом, які окислилися під палючим сонцем. Щоб намалювати лінію, індіанцям потрібно було лише зняти цей верхній темний шар, оголюючи світліший, жовтувато-білий субстрат, що залягає під ним.

Це створювало чіткий і яскравий контраст, який завдяки майже повній відсутності дощів та вітру зберігся в ідеальному стані протягом багатьох тисячоліть. Попри поширений міф про необхідність космічних технологій, сучасні археологи переконані, що для створення таких малюнків людям було цілком достатньо простих інструментів, мотузок, кілків та добре організованої праці великої кількості людей.

Лінії Наска. Фото: senfil.net

Астрономічний календар або стартові майданчики для прибульців

Довгий час панівною теорією було припущення відомої дослідниці Марії Райхе, яка присвятила все своє життя вивченню ліній. Вона вважала, що весь цей грандіозний комплекс є величезним астрономічним календарем, де найдовші лінії вказують на точки сходу чи заходу сонця під час сонцестоянь, а фігури тварин символізують сузір'я на нічному небі.

Однак, з появою більш точних супутникових знімків та комп'ютерного моделювання, ця гіпотеза була частково спростована. Вчені довели, що лише мізерна частина ліній дійсно має астрономічне спрямування, тоді як переважна більшість намальована абсолютно хаотично з точки зору зоряного неба.

Найбільш курйозною, але водночас надзвичайно популярною серед мас, стала теорія швейцарського письменника Еріха фон Денікена. У своїй скандальній книзі він припустив, що довгі трапецієподібні смуги в пустелі є нічим іншим, як посадковими смугами для космічних кораблів інопланетних прибульців, які давні люди вважали богами. Офіційна наука, звісно, категорично відкидає цю ідею як фантастичну та позбавлену будь-яких реальних археологічних доказів.

Лінії Наска. Фото: Вікіпедія 

Грандіозні процесійні шляхи та ритуали викликання дощу

Сучасний науковий консенсус схиляється до більш практичного та релігійного пояснення цієї таємниці. Для культури Наска, яка виживала в одному з найсухіших місць на Землі, вода була головною цінністю і питанням життя та смерті. Тому більшість дослідників вважають, що гігантські лінії та геометричні фігури були безпосередньо пов'язані з культом води та родючості.

Археологічні розкопки показали, що довгі прямі лінії та спіралі насправді слугували священними процесійними шляхами. Ними йшли цілі релігійні ходи під час масштабних ритуалів, коли люди благали своїх богів про дощ для пересохлих полів.

Самі ж зображення тварин і рослин, такі як знаменитий колібрі, павук чи мавпа, ймовірно, були своєрідними графічними зверненнями до гірських божеств, які контролювали погоду. Люди малювали їх такими великими, щоб боги могли з висоти свого проживання побачити ці «священні підписи» і змилостивитися над своїми вірними підданими. Попри століття досліджень та використання найсучасніших дронів, які щороку знаходять нові фігури, пустеля Наска все ще зберігає свої головні секрети, залишаючись однією з найбільш захопливих загадок давньої історії нашої планети.

Читайте по темі

• Загадка «Дев'ятої планети»: чому астрономи впевнені, що на краю Сонячної системи ховається невідомий гігант;
• Механізм із Антикітери: звідки у стародавніх греків взявся пристрій, складніший за годинник XVIII століття;
• Сонце «вибухне» суперспалахом: що станеться з електронікою, якщо повториться подія Керрінгтона.