Наука

Люди не залишили Європу під час льодовикового періоду: вчені знайшли докази життя біля Карпат

Анастасія Бондаренко
660
Неадертальці. Фото: Вікіпедія
Наукове дослідження показало, що люди виживали в печерах Центральних Балкан навіть у пік льодовикового періоду.

Нове дослідження показало, що під час піку останнього льодовикового періоду люди знаходили надійний прихисток у печерах Центральних Балкан. Про це повідомляє Raketa.

Досі науковці вважали, що в найхолодніші роки останнього великого зледеніння значна частина сучасної Європи перетворилась на безлюдну крижану пустелю, де людина практично не мала шансів вижити. Однак нове археологічне дослідження здатне суттєво змінити уявлення про доісторичну Європу – виявилося, що навіть у найсуворіші часи в горах Центральних Балкан життя тривало досить активно.

Знахідки в сербських печерах свідчать, що 25–19 тисяч років тому, коли північ континенту вкривав товстий крижаний щит, саме цей регіон слугував справжнім притулком для наших предків.

Згідно з дослідженням «Заселення Центральних Балкан людиною під час останнього льодовикового максимуму: свідчення з Сербії», місцеві печери забезпечували мисливцям-збирачам надійний захист та доступ до достатньої кількості ресурсів.

Печера. Фото: raleta

Дослідницька команда під керівництвом Душана Михайловича та Стівена Куна проаналізувала кілька сербських стоянок, зокрема печери Пештерія та Шалітрена. Науковці з'ясували, що місцеве населення не просто перечікувало холоди, а активно освоювало навколишню територію. Тоді як інші райони Європи через екстремальний холод спорожніли, у печерах зберігалися чіткі сліди постійного перебування людей.

Серед археологічних знахідок – велика кількість оброблених кам'яних знарядь та останки тварин, що свідчить про добру адаптацію стародавніх людей до суворих умов. У розпал льодовикового періоду сербський карстовий регіон фактично перетворився на своєрідний екологічний острів: рельєф захищав живих істот від найсильніших вітрів.

Археологічні дані демонструють, що ця частина Балкан слугувала важливим коридором для мігруючих груп населення, які знаходили тут притулок від найлютіших холодів. Люди залишалися тут не на короткий час, а вели повноцінне общинне життя, що підтверджується радіовуглецевим датуванням.

Це відкриття демонструє, наскільки людська винахідливість уже тисячі років тому дозволяла справлятися з екстремальними кліматичними змінами. Сербські печери були не просто природними утвореннями, а найважливішими базами виживання в один із найтемніших і найхолодніших періодів людської історії.

Читати по темі