☰
Наука

Сліди льодовикового періоду: прикордонник знайшов у річці на Львівщині гігантський зуб мамонта

Денис Коротинський
65
Зуб мамонта. Фото: facebook.com
У річці Стрий на Львівщині виявили масивну скам'янілість часів плейстоцену — зуб мамонта вагою майже 7,5 кілограма.

Хто виявив унікальну скам’янілість у притоці Дністра?

Рідкісну палеонтологічну знахідку випадково помітив у річці Стрий мешканець Львівської області Володимир Проць. Чоловік раніше закінчив географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, а зараз проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України.

Здобуті під час навчання знання дозволили чоловікові одразу зрозуміти наукову цінність знайденого предмета. Володимир вирішив безкорисливо передати унікальний артефакт рідному університету, де він стане практичним навчальним посібником для майбутніх географів і дослідників давнього минулого нашого краю.

Артефакт вражає своїми фізичними параметрами:

  • Довжина зразка: близько 35 сантиметрів;
  • Загальна вага: 7,440 кілограма;
  • Характерна будова: ребриста пластинчаста поверхня, притаманна винятково зубній системі мамонтів для перетирання жорсткої рослинності.

Зуб мамонта. Фото: facebook.com

Який приблизний вік має виявлена скам'янілість?

За попередніми оцінками фахівців, вік скам’янілості може становити від 10 тисяч до кількох сотень тисяч років. На території України, зокрема в прикарпатському регіоні та басейнах великих річок, подібні рештки льодовикової епохи іноді вимиваються сильними потоками води з глибоких плейстоценових відкладів.

Як пояснила кандидатка географічних наук, доцентка кафедри геоморфології і палеогеографії Олена Томенюк, точніше датування можна буде отримати лише після проведення радіовуглецевого аналізу. Дослідниця припускає, що зуб належав до пізніших форм мамонтів, які мешкали на заході України перед повним зникненням виду, проте потужна річкова течія могла вимити його і з набагато давніших геологічних шарів.

Зуб мамонта. Фото: facebook.com

Чим особливий стан збереження знайденого експоната?

Головна цінність львівської знахідки полягає в її винятковій цілісності, адже кісткова тканина практично не зазнала механічних руйнувань від контакту з камінням.

Постійна вологість мулу та специфічні умови річкового осаду спрацювали як природний консервант, надійно захистивши коронку зуба від окислення та розпаду на відкритому повітрі. Тепер старовинна реліквія зберігатиметься в колекції кафедри геоморфології та палеогеографії ЛНУ Франка як наочне свідчення фауни льодовикового періоду.

Читайте по темі

археологія