У Єгипті знаходили мед віком близько 3000 років: вчені пояснили, чому продукт майже не псується

Легенда про стародавній мед

Популярна історія про археологів, які нібито знайшли в єгипетській гробниці банку меду віком близько 3000 років і навіть скуштували її вміст, не має чіткого посилання на конкретного дослідника чи конкретне поховання. Про це повідомляє Space Daily. Автори зазначають, що сам епізод із дегустацією міг перетворитися на фольклор, однак хімічні механізми, які дозволяють меду роками не псуватися, добре вивчені та підтверджені наукою.

Мед. Фото: seeds

Природна система консервації

Головними чинниками стійкості меду до мікроорганізмів є мінімальний вміст вологи, кисле середовище та наявність перекису водню. Води в меді міститься близько 17%, а рівень pH коливається в межах 3,2-4,5. Для порівняння, нектар, який збирають бджохи, містить значно більше рідини – 70-80%. Комахи додають до нього фермент глюкозооксидазу, а потім випаровують зайву вологу, обмахуючи мед крилами.

Щойно показник води опускається нижче приблизно 18%, продукт стає непридатним середовищем для розмноження більшості бактерій і дріжджів. Цукри – переважно фруктоза та глюкоза – зв'язують доступну вологу, що ускладнює доступ мікроорганізмів до необхідної для життєдіяльності води.

Мед. Фото: istock

Виняток із правил

Попри потужні захисні властивості, існує один нюанс: спори Clostridium botulinum здатні виживати в меді, хоча сам продукт не є середовищем для їхнього активного розмноження. Саме тому дітям до одного року мед давати не рекомендують через ризик ботулізму.

Як мед змінюється з часом

Тисячолітнє зберігання не означає повну незмінність продукту. Глюкоза поступово кристалізується, через що мед стає твердим і зернистим замість рідкого та прозорого – повернути йому текучість можна нагріванням. Колір також темнішає, а ароматичні сполуки поступово перебудовуються, тоді як активність ферментів знижується.

Що загрожує стародавньому меду

Найбільшу небезпеку для збереження продукту становить волога – якщо через пошкоджену кришку чи конденсат у мед потрапляє достатньо води, дріжджі отримують можливість ферментувати цукри, спричиняючи псування. Високі температури також прискорюють хімічні зміни, знижуючи активність ферментів. Тому герметично закрита посудина в сухому приміщенні зі стабільною температурою вважається оптимальним середовищем для тривалого зберігання.

Мед. Фото: istock

Порівняння з іншими стародавніми продуктами

На відміну від зерна, сушеного м'яса, риби, вина чи пива, які теж трапляються в давніх похованнях, але з часом втрачають придатність до вживання, мед завдяки унікальному поєднанню низької вологості, кислотності та антибактеріальних сполук зберігає власну природну систему консервації задовго до того, як людина поміщає його в посудину.

Читати по темі

• Таємниця давньоримської битви під Віднем: археологи знайшли поховання 129 воїнів з однакової травмою
• Початок Довгого календаря майя: звідки взявся міф про кінець світу 2012 року
• Загадкова споруда у печері віком 176 500 років: археологи з’ясували, хто міг її побудувати