Наука

Послання з минулого: вчені зафіксували космічний сигнал, який йшов вісім мільярдів років

Денис Коротинський
705
Всесвіт. Фото: freepik.com
Астрономи виявили найвіддаленіший космічний лазер у Всесвіті. Гідроксильний мегамазер зафіксували на відстані 8 мільярдів світлових років від Землі.

Дослідники в Південній Африці за допомогою радіотелескопа MeerKAT зафіксували астрофізичне джерело інтенсивного мікрохвильового випромінювання — гідроксильний мегамазер, що діє як природний космічний аналог лазера. За даними Daily Galaxy, об'єкт розташований на відстані понад 8 мільярдів світлових років. Це найвіддаленіше подібне явище з усіх раніше спостережуваних.

Вікно в ранній Всесвіт та ефект гравітаційного лінзування

Виявлений мегамазер дозволяє астрономам досліджувати галактику такою, якою вона була менш ніж у половину нинішнього віку Всесвіту. У той період космічні системи були надзвичайно динамічними, часто стикалися та формували нові зорі з екстремальною швидкістю.

Сигнал об'єкта діє як космічний маяк. Його радіовипромінювання було значно посилене завдяки ефекту гравітаційного лінзування від масивних тіл на передньому плані. Це дозволило вченим зафіксувати дані всього за п'ять годин спостережень, тоді як за звичайних умов для цього знадобилися б сотні годин роботи телескопа.

Сигнал з космосу. Фото: Daily Galaxy.

Дослідження чорних дір та роль обчислювальних технологій

Гідроксильні мегамазери зазвичай виникають під час злиття галактик, де можуть перебувати пари надмасивних чорних дір. Виявлення таких систем дає науковцям рідкісну можливість детально вивчити завершальні етапи формування зоряних систем та екстремальні умови, що генерують гравітаційні хвилі.

Цей науковий прорив став можливим завдяки високій чутливості телескопа MeerKAT, який генерує гігабайти даних щосекунди. Використання потужностей Міжуніверситетського інституту інтенсивної обробки даних в астрономії (IDIA) дозволило виконати трильйони математичних операцій для виділення слабкого космічного сигналу.

Завдяки такому поєднанню технологій вчені тепер можуть фіксувати об'єкти, які у мільйони разів слабші за типові радіоджерела, перетворюючи колись рідкісні явища на стандартний інструмент вивчення еволюції Всесвіту.

Читайте по темі