Наука

Найгучніша реліквія світу: що показав новий аналіз Туринської плащаниці?

Олег Норов
16
На Туринській плащаниці виявлено зразки пилку. Фото: popularmechanics.com
Свіжі висновки біблеїста Джеремі Джонстона знову розпалили суперечки довкола Туринської плащаниці — цього разу через пилок, що цвіте лише навесні в Юдеї.

Туринська плащаниця вже десятиліттями залишається символом наукових баталій – від палких прихильників її автентичності до скептиків, які вважають її витонченою середньовічною підробкою. Але цього разу дискусія отримала новий імпульс, пише Vatican News.

Важливо! Новий аналіз пилку на тканині вказує на весняний період у Єрусалимі – саме той час, коли, за переказами, було розіп’ято Ісуса.

Пилок на плащаниці, що не міг з’явитися випадково

У 1970-х роках група судово-медичних експертів зібрала зразки з поверхні тканини – і виявила десятки типів пилку, більшість із яких характерні саме для Єрусалимського регіону. Частина рослин цвіте лише навесні, у період Песаха, що дивним чином збігається з датами, які історики пов’язують із розп’яттям.

Джонстон наголошує: деякі види пилку трапляються лише в південному Ізраїлі та на Синаї – їх важко було б перенести до Європи природним шляхом.

Сліди дороги довжиною у два тисячоліття

Дослідники звернули увагу й на інший матеріал – карбонат кальцію з ділянки біля ніг. Його склад збігається з пилом, знайденим у гробниці в Єрусалимі. Це наштовхує на думку, що тканина справді побувала в регіоні, перш ніж вирушити довгим шляхом через Близький Схід та Європу.

Джонстон припускає, що карта пилку фактично відтворює маршрут плащаниці – від Юдеї до сучасного Турина.

Дати, що сходяться з біблійними подіями

Туринська плащаниця відноситься до часу смерті Ісуса. Фото: відкриті джерела

Історики давно визначили два можливі дні розп’яття – 7 квітня 30 року та 3 квітня 33 року. Обидві дати припадають на п’ятницю, що відповідає біблійним описам.

Пилок весняних рослин, знайдений на тканині, дивним чином вписується в ці часові рамки – і саме це, за словами Джонстона, робить знахідку настільки промовистою.

Скептики не здаються

Попри нові аргументи, критики нагадують про радіовуглецевий аналіз 1988 року, який датував фрагмент тканини XIII–XIV століттями. На їхню думку, пилок міг потрапити на плащаницю пізніше – під час численних переміщень і виставок.

Сам Джонстон визнає, що колись поділяв цю позицію, але тепер вважає: сукупність даних – від пилку до мінералів – робить середньовічну версію менш переконливою.

Новий виток старої дискусії

Питання автентичності Туринської плащаниці навряд чи буде вирішено найближчим часом – надто багато історії, віри та науки переплелися в цій тканині. Але нові дані знову змушують дослідників переглядати усталені висновки – і, схоже, ця суперечка триватиме ще довго.

Читати по темі