ШІ допоміг ізраїльським вченим розкрити таємниці Біблії: хто насправді написав священні тексти

Аватар Кирило Гапонов Кирило Гапонов
1546
6
2 голоси
ШІ допоміг ізраїльським вченим розкрити таємниці Біблії: хто насправді написав священні тексти
Біблія. Ілюстративне фото: Alpha
Ізраїльські та міжнародні вчені розробили унікальний алгоритм, який допомагає визначити авторів біблійних текстів. Новий метод розкриває таємниці походження спорних уривків, зокрема історій із Книг Буття, Самуїла та Естер.

Група ізраїльських та міжнародних дослідників представила проривну методику аналізу Біблії, яка заснована на комп’ютерній статистиці розподілу слів у текстах. Вони застосували цей підхід, щоб визначити ймовірних авторів і редакторів біблійних уривків, написаних близько 2800 років тому.

Як повідомляє Blik.ua, за допомогою спеціального програмного забезпечення та алгоритму, опублікованого у провідному науковому журналі PLOS ONE, команда проаналізувала 50 вибраних розділів із перших дев’яти книг єврейської Біблії, включно з П’ятикнижжям і Книгами пророків.

Професор Ізраїль Фінкельштейн з Університету Хайфи заявив, що найдавніші тексти датуються періодом VIII століття до н.е. у царстві Ізраїль, а пізніші – близько II століття до н.е. у Юдеї.

Він додав, що тексти складалися та редагувалися різними групами авторів і редакторів, які не можуть вважатися єдиними «авторами» у сучасному розумінні.

Відомий біблійний експерт Томас Рьомер наголосив:

«Немає авторів Біблії у сучасному сенсі. Оригінальні рукописи безперервно переписували і редагували».

Вчені виокремили три основні школи авторів:

  • П’ятикнижжя (особливо книгу Второзаконня);
  • Історію второзаконних (книги від Ісуса Навина до Вавилонського полону);
  • Священицькі писання (частини Буття, Виходу, Левиту).

Завдяки аналізу частоти використання характерних слів, наприклад, Elohim («Бог»), melech («цар») і zahav («золото»), дослідники змогли відокремити ці три літературні традиції з 84% точністю.

Найцікавіші результати стосуються так званої «Оповіді про Ковчег»: аналіз показав, що оповідання з Першої та Другої Книг Самуїла мають різний стиль і походять від різних авторів, що підтримує думку меншості вчених.

Також вивчалися історії про Авраама з Книги Буття та Книга Естер, які, за оцінками, не належать жодній з трьох основних шкіл, підтверджуючи попередні гіпотези дослідників.

«Це дослідження важливе, оскільки допомагає краще зрозуміти літературний і історичний контекст складних і спірних текстів Біблії», – підсумував Фінкельштейн.

Читайте також: У Google обіцяють майбутнє без хвороб: як саме штучний інтелект має вилікувати все людство