Хто насправді був нашим предком: вчені сумніваються у статусі Homo habilis
Понад пів століття Homo habilis вважали першим представником роду Homo – тим, хто стояв біля витоків нашої еволюційної лінії. Але нові дослідження змушують учених переглядати цю класифікацію, пише IFLScience.
Важливо! Найповніший на сьогодні скелет, знайдений у Кенії, показав: цей вид був значно «мавпоподібнішим», ніж припускали раніше.
Чому Homo habilis можуть виключити з роду Homo
Знайдені рештки давньої людини. Фото: earth.com
Палеоантрополог Ієн Таттерсолл наголошує: щоб вид належав роду Homo, він повинен мати хоча б базову подібність до Homo sapiens. У випадку Homo habilis такої подібності майже немає.
У 1960‑х роках Луїс і Мері Лікі шукали творців найдавніших кам’яних знарядь Олдувайської індустрії. Знайдена щелепа автоматично була віднесена до «людей», бо її пов’язали з інструментами.
Сьогодні вчені визнають: це могло бути поспішним рішенням.
Нові дані: будова тіла ближча до мавп ніж до людей
Скелет із Кенії вперше дав змогу оцінити пропорції кінцівок Homo habilis. Виявилося, що вони більше нагадували будову австралопітеків – істот, які поєднували прямоходіння з деревним способом життя.
Це ставить під сумнів ідею про те, що Homo habilis був «умілим» у сучасному розумінні. Його моторика, хода та навіть спосіб пересування могли суттєво відрізнятися від того, що ми уявляли.
Чому класифікація досі не змінена
Попри нові дані, антропологи не поспішають перекладати Homo habilis до іншої групи.
Причина проста – альтернативної категорії поки немає. Таттерсолл пояснює: у палеоантропології довго існувала бінарна логіка – або австралопітек, або Homo.
Але нові знахідки натякають на можливість третьої, ще не визначеної гілки, яка могла існувати паралельно з ранніми людьми.
Як це впливає на наше розуміння еволюції
Щелепа давньої дюдини. Фото: Discover
Якщо Homo habilis не був прямим предком Homo sapiens, це означає, що еволюційне дерево значно складніше, ніж вважалося.
Різні види могли співіснувати, конкурувати або навіть не мати прямого зв’язку між собою. Це також пояснює, чому ранні інструменти не завжди можна пов’язувати з конкретним видом – технології могли виникати незалежно в різних групах.
Коли люди навчилися говорити
Окремі дослідження показують, що перші ознаки мови з’явилися близько 1,6 млн років тому – у період, коли мозок наших предків швидко збільшувався. Формування лобових часток, пов’язаних із мовленням, стало ключовим етапом, який відрізняє Homo sapiens від усіх попередніх видів.
Читати по темі
- Що їли та на що страждали: вчені відтворили життя людей залізної доби за їхніми зубами.
- До такого вчені були не готові: що зафіксувала камера на дні Тихого океану.
- Дивовижна знахідка в горах: турист випадково натрапив на таємничий артефакт, якому понад 3000 років.
- Ремонт у каналізації призвів до історичного відкриття: тисячолітній корабель знайшли під землею.