Тут зупинилося життя: чим вражає покинуте грецьке місто Каякей, де досі стоять тисячі будинків

Чому місто Каякей у Туреччині стало покинутим?

На південному заході Туреччини розташоване Каякей - місто-привид, яке понад століття залишається майже безлюдним. Колись тут мешкали близько 10 тисяч православних греків, але після греко-турецької війни 1922 року вони були змушені залишити домівки. Про це розповідає видання CNN.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

Сьогодні на схилах долини можна побачити тисячі напівзруйнованих будівель, вузькі вулички, старовинні церкви та залишки школи. Природа поступово поглинає колишні оселі, а серед руїн досі можна розгледіти сліди життя людей, які колись населяли це місце.

Каякей розташоване в провінції Мугла, неподалік від популярного туристичного міста Фетхіє. Раніше поселення мало назву Левіссі та було важливим торговельним центром регіону.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

Що сталося з мешканцями стародавнього Каякея?

Понад сто років тому Левіссі було жвавим містечком, де проживали православні греки. Багато місцевих займалися ремеслами, зокрема виготовленням взуття та обробкою шкіри, а поруч мирно жили турецькі мусульманські фермери.

Однак після завершення греко-турецької війни у 1922 році відносини між двома країнами різко загострилися. У межах домовленостей про обмін населенням греки, які жили в Туреччині, мали переселитися до Греції, а мусульмани з грецьких територій - до Туреччини.

Для мешканців Левіссі це означало вимушене прощання з домівками. На їхнє місце прибули мусульмани з Кавали - міста, яке нині розташоване в грецькому регіоні Македонія та Фракія.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

Проте новоприбулі переселенці, за місцевими переказами, не були задоволені новим місцем проживання. Багато хто невдовзі залишив Каякей, через що поселення поступово спорожніло та почало руйнуватися.

Історії про ті події досі передаються в родинах небагатьох людей, чиї предки залишилися в цій місцевості. Серед них - родина Айсун Екіз, яка сьогодні утримує невеликий ресторан біля головного входу до міста.

Айсун Екіз. Фото: CNN

Сама Айсун продає туристам прикраси ручної роботи, а також розповідає відвідувачам історії, почуті від своїх бабусі та дідуся. За її словами, предки пам'ятали, наскільки болісним було виселення грецьких родин.

«Греки плакали, бо не хотіли їхати, розповідали мені бабуся й дідусь. Деякі навіть залишали своїх дітей на піклування турецьких друзів, бо думали, що повернуться. Але вони так і не повернулися», - згадує Екіз.

Родина Айсун займалася вівчарством, тому змогла пристосуватися до життя на околиці поселення. Іншим переселенцям, за її словами, Каякей не подобався через особливості місцевих будинків.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

Зокрема, стіни осель були пофарбовані в синій колір. За місцевими повір'ями, така фарба мала відлякувати скорпіонів і змій.

У місті колись налічувалося приблизно 2500 будинків. Більшість із них були двоповерховими, а їхнє розташування продумували так, щоб сусідні споруди не затуляли одна одній сонячне світло.

Попри відсутність сучасних комунікацій, Каякей свого часу вважалося досить заможним поселенням. Воно навіть перевершувало сусідній порт Фетхіє за значенням як торговельний центр.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

Побут мешканців був непростим. Питну воду доставляли на віслюках, а через відсутність належної каналізації люди використовували старі тканини замість туалетного паперу.

Ці тканини згодом спалювали як паливо або розкидали на городах як добриво. Такі подробиці сьогодні допомагають краще зрозуміти, наскільки відрізнялося повсякденне життя мешканців Каякея від сучасного.

Чому будинки Каякея поступово перетворилися на руїни?

На занепад міста вплинули не лише вимушене переселення та відсутність постійних мешканців. Свою роль відіграли землетруси, шторми, дощі та природне руйнування будівельних матеріалів.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

Співавторка путівника «Путівник Каякеєм» Джейн Акатай пояснює, що час і погодні умови поступово знищували споруди. Без догляду навіть міцні будівлі не могли встояти перед природними стихіями.

«Були землетруси, були шторми. Клімат, погода, зливи… усе це вплинуло на це цікаве місце», - розповідає Акатай.

Особливо помітні зміни на житлових вулицях. Більшість будинків втратили дахи, стіни обвалилися, а на місці колишніх кімнат тепер ростуть дерева та чагарники.

Водночас частина архітектурних деталей збереглася. На стінах досі можна побачити залишки синьої фарби, а в підвалах деяких будинків — спеціальні ями, які раніше використовували для обробки шкіри.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

Однією з найпомітніших споруд залишається Верхня церква. Це велика будівля з вицвілими рожевими стінами та склепінчастими стелями, яка нині закрита для відвідувачів через аварійний стан.

На найвищій частині міста розташовані руїни старої школи. Звідти відкривається краєвид на головну церкву та залишки житлових будинків, а над будівлею майорить турецький прапор.

Турецький турист Їгіт Улаш Озтімур, який приїхав до Каякея зі столиці Анкари, назвав це місце темним відображенням минулого своєї країни. На його думку, збережені споруди дозволяють уявити, яким було життя поселення до трагічних подій.

«Це колись було християнське село, а тепер ми бачимо гірке відображення того, що сталося. Оскільки більшість будівель збереглися, можна відчути, яким було тут життя», - зазначив турист.

Чим Каякей приваблює туристів сьогодні?

Попри занедбаний стан, Каякей стало популярним місцем для мандрівників, які цікавляться історією та незвичайною архітектурою. Відвідувачі можуть самостійно гуляти вузькими вуличками, оглядати залишки церков, школи та старих осель.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

За вхід до міста потрібно заплатити три євро. Біля головної дороги працює невеликий пункт продажу квитків, після якого туристи можуть вирушити досліджувати поселення пішки.

На огляд Каякея варто виділити щонайменше кілька годин. У туристичний сезон тут бувають організовані групи, однак через велику територію навіть у популярні періоди можна знайти тихі місця для прогулянок.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

На вході встановлені покажчики до основних пам'яток. Вони допомагають знайти школу, церкви та старовинний фонтан у центрі поселення.

Окремої уваги заслуговує невелика церква на пагорбі з іншого боку долини. Дорога до неї проходить через каміння та сосни, а останню ділянку маршруту доводиться долати крутим підйомом.

Сама споруда нагадує невеликі грецькі церкви, які часто можна побачити на островах Егейського моря. Вона має купольний дах, невеликі вікна без скла та майже порожній інтер'єр.

Місто-привид Каякей. Фото: CNN

З вершини відкривається вражаючий краєвид на Егейське море. Його сині води видніються за вкритими лісом пагорбами, а панорама майже не змінилася з тих часів, коли Каякей було населеним містом.

Водночас туристам радять бути обережними під час прогулянок. Багато будівель перебувають в аварійному стані, тому заходити всередину покинутих будинків не рекомендують.

Каякей залишається не лише незвичайною туристичною локацією, а й нагадуванням про трагічні наслідки примусового переселення людей. Його порожні вулиці, зруйновані оселі та старі церкви зберігають історію громади, яка понад століття тому була змушена залишити рідний край.

Читайте по темі:

• Нова угода для Чорного моря: Анкара направила Києву та Москві детальні пропозиції щодо судноплавства.
• Катастрофа 1500 років тому: археологи виявили докази землетрусу, який остаточно знищив Трою.
• Носили ті ж прикраси та їли з одного котла: сенсаційна знахідка в Туреччині перевернула історію людства.