Глибокий океан досі залишається білою плямою: чому морське дно є таємницею для людства на 99,9%

Морське дно глибшої частини океану досі залишається фактично білою плямою на карті людських знань. За словами дослідників, з 1958 року люди побачили лише мізерну частку – близько 0,001% усього глибоководного дна. Про це повідомляє Blik.ua з посиланням на Time.

Це навіть менше за територію американського штату Род-Айленд (приблизно 4000 квадратних кілометрів). І хоч океан покриває більшість планети, знань про нього – крихти. Найменш досліджена зона розташована нижче 200 метрів – там, де світло майже не проникає.

«Це якби ми робили висновки про всю сушу лише на основі території Х’юстона», – пояснює авторка дослідження Кеті Крофф Белл із Ocean Discovery League.

Дослідники проаналізували близько 44 тисяч занурень, зроблених за понад 60 років. Вони виявили, що більшість інформації про глибоководдя надходить лише з трьох країн – США, Японії та Нової Зеландії. Більше 65% всіх спостережень – у радіусі 370 км від їхніх берегів.

Це означає, що людство уявляє собі морські екосистеми, ґрунтуючись на крихітній і дуже обмеженій вибірці. А це – небезпечно, бо саме ці глибини поглинають 90% надлишкового тепла планети й третину вуглекислого газу.

«Якби все це залишалося в атмосфері, життя на Землі було б практично неможливим», – зазначає Белл.

На тлі нових досліджень зростає тиск на уряди, які розглядають можливість видобутку корисних копалин у глибоководді. Це може принести величезні прибутки, але вчені застерігають – шкода може бути незворотною.

32 країни вже закликали до мораторію на глибоководний видобуток. Белл вважає, основою для рішень мають стати наукові дані, а не гонитва за прибутком.

• Занурення в океанські глибини – це не лише наукова цікавість. Це питання майбутнього. У світі, де кожен градус потепління має значення, ми все ще не знаємо, що відбувається в найбільшому термостаті планети.
• Можливо, найважливіші відповіді на кліматичні виклики вже чекають на нас… просто під водою.

Читайте також: Вчені зафіксували справжню «розмову» дерев: як та коли рослини комунікують між собою