«Їхали три дні через сірі зони»: РуханкоМен про спасіння мами з окупації, зраду коханої та дружбу з MELOVIN

Наприкінці весни навколо РуханкоМена панувала незвична тиша. Артист на місяць зник із соцмереж, перестав публікувати новий контент і майже не з'являвся в медіапросторі. Це викликало хвилю запитань серед шанувальників та чимало припущень щодо його творчого майбутнього.

Як виявилося, за паузою стояла підготовка до нового етапу кар'єри. Засновник популярного музичного проєкту РуханкоМен, автор танцювальних треків Ігор Корчагін, вирішив не просто оновити імідж, а фактично перезапустити власний бренд. Символічне татуювання, натхнення k-pop естетикою та перехід до більш дорослого звучання стали частиною масштабної трансформації артиста. Першим кроком нової ери став реліз пісні «Вона» та динамічного кліпу на неї. 

В інтерв'ю BLIK.ua розповів про «оновленого» РуханкоМена, творче перезавантаження, ставлення до колишньої популярності, участь у Нацвідборі на Євробачення, побут в Києві та рідну Нову Каховку (Херсонська область), яка після початку повномасштабної війни перебуває під російською окупацією. Також Ігор Корчагін вперше розповів про особисте життя, обговорення якого тривалий час уникав.

«Я прощаюсь не з історією»: РуханкоМен про трансформацію проєкту та чому обрав яскраву балаклаву

– Чи можна вважати рестарт проєкту прощанням з тим самим РуханкоМеном, якого полюбили мільйони дітей?

– Я прощаюсь не з історією. Я прощаюсь з початком, з чого все почалося. Тому що довгий час стала асоціація мене як артиста, була саме з рюкзачком або з бананом і так далі (фрази з хітів РуханкоМена, розрахованих переважно на дитячу аудиторію. – BLIK.ua). Тому сьогодні я вирішив це відпустити, бо рухаюсь далі. Упродовж року створюю нові треки не тільки для дітей, а і для дорослих, для молоді в цілому. Але, звісно, всі помічають і пам'ятають в основному тільки те, що було колись раніше. Тому я вирішив зробити цей такий фундаментальний крок – не співати більше про рюкзачок. Хочеться, щоб люди звертали увагу на щось нове.

РуханкоМен, фото — менеджмент артиста

– Проєкту РуханкоМен вже понад три роки. Чи були думки про певні ризики щодо розвитку кар'єри під час оновлення стилю та репертуару?

– Ризикованіше було б, якби я змінив повністю все: і амплуа, і назву проєкту. Тому що такі думки теж були. Але тут я все одно залишаюся тим самим танцювальним артистом, який в кожному треці використовує максимально велику кількість рухів. Все залишається так, як є, але вже тематика репертуару трохи вже давно змінюється. Мої концерти, в будь-якому випадку, деякий час будуть залишатися для молодшої аудиторії теж. Ми нікуди не дінемо дітей, аудиторію, яка починала слідкувати за мною з моменту першої популярної пісні. 

У мене є трек-гра, наприклад, яка називається «Чучу-Чача». Олі Поляковій же «Чача Мачача» (фрагмент тексту пісні «Ча-Ча», саундтрек до фільму «Коли ти розлучишся?». – BLIK.ua) можна співати. Чому мені не можна продовжити співати «Чучу-Чача»? Тому деякі треки, звісно, залишаться. Але я буду акцентувати більше увагу на більш свідомій музиці, з певними сенсами. 

Зараз часто орієнтуюся на закордонну музику, а саме k-pop (музичний жанр із Південної Кореї, що поєднує танцювальний поп, хіп-хоп, електро-поп та R&B. – BLIK.ua). Мені хочеться, щоб в Україні цей стиль теж розвивався. Тобто не просто ми крутили k-pop на каналах, на радіо. А прагнули, щоб у нас теж був свій український k-pop, якщо так можна його назвати.

Руханкомен, фото: менеджмент артиста

– Підігріваючи реліз пісні «Вона», та й в самому кліпі ти з'являєшся в балаклаві. Що вона символізує та чому обрав такий яскравий колір?

– Балаклава – це якраз перехідний момент від старого до нового РуханкоМена. Це якраз символ оцієї тиші, в яку я занурився і зник із соцмереж з усіх на місяць перед новою ерою. Тому що коли з'являюся вже без балаклави, люди бачать трансформацію і зовнішні зміни. Ну а саме кислотно-зелений колір ми обрали для нових образів. Він є акцентом в усіх костюмах: і танцівників, і в мене. Це таке перегукування з тематикою пісні «Вона», тому що весь процес відбувається в клубі. Ці кольори світяться в темряві під світлом неонового ультрафіолету.  Ну і плюс, це тренд сезону – літо-осінь. Тому все склалося дуже влучно – ці кольори точно відображають якраз настрій цієї пісні.

– Чи були курйози під час зйомок кліпу на пісню «Вона»?

– Найцікавішим, напевно, було моє рішення – нам треба танцювати під дощем. За задумом: дівчина розійшлась зі своїм хлопцем і прийшла відволіктися у клуб. Але емоції її не відпускають. Її сльози – це дощ, який був навколо нас. Було складно, деякі з танцівників не думали, що ми прям будемо повністю мокрими танцювати. Після зйомок унесли з собою декілька літрів води, бо нормально так костюми увібрали. Цікавий досвід.

А ще із цікавого і складного у кліпі, крім дощу – у мене також була локація з ванною з водою, під якою я намагався співати. Але в результаті це не вдалося. Виявилось, що лежачи на спині, з відкритими очима, ротом та носом дуже складно себе контролювати. В мене декілька разів були такі моменти, що можна було захлинутися просто. Але ми зняли декілька кадрів.

 «Ми дружимо в житті»: РуханкоМен про співпрацю з MÉLOVIN та подарунки одне одному на іменини

– Окрім сольної кар'єри ти також співпрацюєш зі співаком MÉLOVIN як, зокрема, бек-вокаліст. На тлі ребрендингу проєкту РуханкоМен чи продовжуєш ти співпрацю з артистом?

– Я продовжую. Як тільки з'являються концерти, якщо потрібна повна команда, то, звісно, співпрацюю. Все ж бек-вокаліст, також саунд-продюсер. Альбом MRoom13, який вийшов в MÉLOVIN у листопаді «Емрун-13», я там був дотичний майже до кожної пісні. На самих початках, коли писалися аранжування, я був перший, хто робив, підбирав ці звуки, якісь форми для пісень. І потім вже це все у зв'язці з іншими відомими саунд-продюсерами допрацьовувалося і створювалися треки. 

В деяких піснях взагалі можна почути повністю мій саунд, мої звуки, вони навіть не змінилися. Їх просто доробили, щоб вони виглядали класно для формату музичних платформ та радіо. Але зараз вже більше акцентую увагу на своєму проєкті. Як не крути, на це треба дійсно багато часу, тому так.

– Чи товаришуєте ви з MÉLOVIN поза роботою?

– В принципі, ми дружимо в житті. В якісь моменти буває, що ми можемо дуже часто спілкуватися. А інколи у мене робота, у нього робота, то можемо взагалі не спілкуватися. 

– Що дарували одне одному на дні народження?

– На останнє дарував парфумований набір, який він дуже хотів. Це в нього було у віш-листі. А минулого року це була клавіатура, яка потрібна якраз для написання пісень. Він мені, наприклад, в цьому році подарував хороші студійні навушники.

РуханкоМен та MÉLOVIN. Фото: Instagram/i_korchagin

  «Я не хочу бути тим артистом, який по п'ять разів ходить на Нацвідбір »: РуханкоМен про Євробачення, Джамалу та LELÉKA

– Наприкінці минулого року ти подавав свою пісню My Voice для участі в Нацвідборі на Євробачення-2026? MÉLOVIN вже представляв нашу країну у 2018 році і декілька разів після також відправляв заявку на Нацвідбір. Чи давав він тобі якісь поради?

– Він дізнався про мою участь і яка у мене пісня в останній момент. В принципі тоді, коли я дізнався, що він теж пробує подавати знову свою заявку. Яку він потім зняв. І ми, в принципі, могли конкурувати. Але поради я не питав.

– Чи плануєш ти ще подаватися на Нацвідбір на пісенний конкурс Євробачення?

– Не можу сказати, що це прям мета, до якої я йду, пробиватиму цю стіну. Ні, абсолютно, я не хочу бути тим артистом, який по п'ять разів ходить на Нацвідбір і нічого не досягає. Але все залежить від творчості. Якщо буде пісня, з якою я буду впевнений, то так. Цього року My Voice теж могла конкурувати, на мою скромну, суб'єктивну думку.  Але вона не пройшла. Можливо, тому що було багато плюс-мінус відомих артистів, які брали участь в цьому Нацвідборі.  Можливо, знову ж таки, ставлення до мого проєкту трошки інше. Що він там для дітей створює пісні, і так далі. Можливо, реально пісня не зайшла редакторам. 

Не знаю, Джамала чула чи не чула, факт є фактом. Пам'ятаю, вона опублікувала кружечок, що от нарешті артисти записали пісні з відео. До цього Джамала дуже злилася через те, що не було ні відео, ні нормальних демок. І як тільки я скинув, вона записала той кружечок, що от нарешті почали скидати. Тоді подумав: клас, значить це напевно мене побачили. Ну, а як насправді – не знаю.

– Як тобі результат та виступ LELÉKA на Євробаченні-2026?

– Я можу сказати так – мені дуже сподобалося, що перемогла Болгарія. Про LELÉKA, в принципі, залишаюсь при своїй думці. Вона молодець, що змусила всіх нас сидіти з відкритим ротом  чекати цей вокаліз, який вона співала. І їй це вдалося нарешті в гранд-фіналі, тому що це було достойно. Ось і все.

 «До мене дійшли 20 тис. гривень»: РуханкоМен про роялті та інші джерела доходу

– На твоєму YouTube каналі понад 49 млн переглядів всіх відео. Деякі артисти українського шоу-бізнесу розповідають, що отримують з цієї платформи та, зокрема, Spotify, Apple Music десятки тисяч доларів за трек. Як в тебе  з роялті?

– Мені здається, половина артистів брешуть про свої доходи зі стрімінгових платформ. Я розумію – бувають різні прослуховування. Але, напевно, вони трошки перебільшують. У моєму випадку це взагалі проблема. Більшість аудиторії – діти і підлітки, які неплатоспроможні. Це головний фактор. Тобто вони можуть дивитися, наприклад, YouTube. І скоріш за все, без преміуму. Тому от все, що вони надивилися, перегляди, звісно, якась монетизація капає.

А ось Spotify, Apple Music – це дуже складно. Не буду приховувати – зараз в мене там мало прослуховувань. Але YouTube дуже добре заходить, і деякі відео, на які навіть не ставив, мають дуже гарні перегляди. Але у мене монетизація дуже маленька на YouTube. По-перше, роялті вони ж не регулярно приходять, раз у квартал. По-друге, це теж не супер великі суми. З останнього, що пам'ятаю, мені надійшло за всі треки, напевно, десь 40 тис. гривень. З цього всього відняли комісію, і до мене дійшли 20 тис. гривень. Не думаю, що ця сума – це дуже багато для того, щоб орендувати квартиру, їсти. Тим паче це за квартал.

Найпопулярніші відео РуханкоМена на YouTube. Скриншот: YouTube/rukhankoman

– Від чого ти ще маєш дохід?

– Додатково в мене є сайт, на якому розміщені ексклюзивні руханки. Бо я починав суто з руханок, які використовують сьогодні вчителі, батьки, аніматори і організатори різних івентів. Руханки ексклюзивні, відео, файли музичні, і можна використовувати на своїх заходах. Вони коштують символічні 60-80 гривень за один пакет файлів. От такі от доходи. Я не знаю, скільки це в місяць, мені дуже складно порахувати. Бо зараз я в кредиті, наприклад, адже тільки зняв кліп. Маю на увазі, заплатив за все і тепер доводиться користуватися кредитною карткою. Образи всіх танцівників, команди, мої теж. На це треба теж було витратитись. Мені, до речі, цікаво буде підрахувати трохи пізніше, скільки це все коштувало. Потім колись розповім, скільки це було.

Коли співпрацюю з артистом – це теж робота, як підрядник. Теж можна сюди включити як дохід. Втім є благодійні концерти, телевізійні зйомки, на яких, як ми знаємо, артистам нічого не оплачується.

  «В нові кредити влізти не хочеться»: РуханкоМен про житло в Києві та перше татуювання

– Із музикою радикально змінився й твій зовнішній вигляд. Ти вперше зробив татуювання. Розкажи про це та інші зміни в житті творця РуханкоМена, Ігоря Корчагіна.

– Перед тим як дописати трек «Вона», я переїхав на нову квартиру,  оновив кольорове волосся, зробив тату. Довго на нього наважувався. Раніше взагалі якось, не те що негативно, але якось, нейтрально ставився до цього. Навіщо воно мені треба? В якийсь момент навколо почали з'являтися багато людей, які роблять татуювання. Я почав думати, що ж мені зробити. І вирішив, що це буде корейська мова, але треба закласти сенс.  

Пів року, напевно, я наважувався. До того моменту, поки мені не подарували сертифікат на день народження, щоб я зробив тату. Потім ще пройшло декілька місяців, поки я його зробив, і воно співпало з новою ерою. Це три слова, які означають рух, успіх та мрію. Мені дуже подобається, який вигляд мають літери. Це не китайська, не плутати.

– Часто буває, що після першого татуювання є бажання зробити друге, третє і так далі. Чи плануєш ти нові тату?

– Поки не планую. Навіть не було ідей, що це може бути. Хоча всі, хто побачив, сказали одразу, мовляв, давай щось наступне. Мені треба корекцію зробити цього тату. 

Перше татуювання РуханкоМена. Фото: Instagram/rukhankoman

– Ти згадав про переїзд до нової квартири. Ти орендуєш чи придбав своє житло в Києві?

– Я орендую. Купити житло і в нові кредити влізти не хочеться поки що. В принципі, комфортно. Інколи в мене під боком гавкають собачки маленькі, а вони дуже гавкучі.  А ще в мене є сусід, який грає постійно в ігри, в онлайн, судячи з усього. Гучно дуже сильно, особливо після одинадцятої вечора. Це такі нюанси, які можуть не подобатися в багатоквартирних будинках. Але що мені потрібно – простір, де я можу спокійно записувати треки, танцювати, щось придумувати. І першою такою задачею при зміні житла – це були світлі стіни. Щоб не давило на мозок, не було цих шпалер з квіточками, з якимись візерунками незрозумілими. Оце я шукав, і знайшов таку квартиру.

  «Вони зробили свій вибір»: РуханкоМен про колишніх близьких людей з Нової Каховки та інших окупованих міст

– Ти переїхав до Києва у 2021 році, а сам родом з Нової Каховки, Херсонської області. Зараз це місто окуповане росіянами. Чи залишився хтось з родичів в тебе там, друзі?

– Є хрещений батько, який там залишився досі, мама спілкується періодично. А так у мене там нікого немає. Мама в Києві давно, ще у 2022 році я її перевіз з окупації. А зі знайомих в мене тільки однокласниця, яка в Німеччині. Ми можемо періодично з нею поспілкуватися, обговорити Євробачення і щось згадати з дитинства. Нещодавно, наприклад, вона мені скинула оцифроване відео  нашого випускного з четвертого класу. Але більше так нікого немає. Хтось поїхав раніше на заробітки,  хтось залишився в Україні, але переїхав в інші регіони.

Але є такі, які стали колаборантами, повелися на гроші, на сертифікати, на квартири у Криму і так далі. Знаю таких людей, на жаль.  І ти думаєш, блін, а ти з ними спілкувався про все протягом багатьох років. А потім виявляється, що вони чекали завжди Росію.

– Чи писав ти їм, дзвонив, можливо, на початку повномасштабної війни, аби донести правду про злочини окупантів?

– Нікому не дзвонив, немає ще мені що робити, на них час витрачати. Вони зробили свій вибір, і це стало зрозуміло. З цих самих соцмереж і риторики, яка в них була. Декого дійсно заблокував, бо бачив, як людина нібито з тобою не спілкується, але все одно твої сторіз, наприклад, дивиться. Я такий думаю: так, шановний, що ж ти так нишком заходиш і дивишся, що у нас тут відбувається – заблокувати. Дехто сам зник, просто змінили соцмережі, або просто не заходять. Тому ні з ким із них давно немає зв'язку, і слава Богу. 

Коли ти не бачиш, що там відбувається, тільки якісь чутки доходять, то спокійно. Ти не можеш туди поїхати, ну і все. Але потім тобі потрапляються в TikTok відео, на якому людина їде і просто знімає вулиці. Ти бачиш кожен будинок з чорними плямами від гару, немає вікон, а все одно люди живуть. Це, звісно, дуже боляче. Бо хочеться після перемоги одразу поїхати, подивитися, як там. Прогулятися стежками, де ти завжди ходив, гуляв і так далі. Але розумієш, що можеш просто жахнутися ще більше  від того, що побачиш на власні очі.

Архівне фото Ігоря Корчагіна (РуханкоМен) з дитинства. Фото: менеджмент артиста

  «Дуже складно було її вмовити»: РуханкоМен про евакуацію мами з окупованого міста та смерть дідуся

– Ти згадав, що вивіз маму з окупації. Скільки часу на це знадобилось та яким був її шлях?

– Чотири з половиною місяці вона була в окупації. До того моменту, як в Новій Каховці не стався дуже потужний вибух. Як тоді казали, каністри ацетону чи щось таке підірвалися. Вибухова хвиля була така, що у нас всі вікна повідкривалися, від жалюзів повилітали закрилки. Тюлі, штори всі були на люстрах. Мама була одна. Вона мені дзвонить в істериці, питає, що робити. А що я можу зробити, коли сам сиджу в бомбосховищі у Києві в цей момент.

30 років вона жила, по суті, на одному місці, в цій квартирі. У неї не було ні подорожей, ні в лікарню умовно поїхати в область. Вона таким ніколи не переймалася, їй такого нічого не хотілося. Дуже складно було її вмовити, аби виїхати з міста, кудись в інше місце. Але коли стався цей вибух, вона зрозуміла, що дійсно страшно. І я вже почав її вмовляти, кажу, давай щось зробити.

– Як вдалось мамі виїхати з окупованого росіянами міста?

– В результаті я знайшов, не безкоштовно. Три дні виїжджали, їхали через ці сірі зони, через росіян, через заміновані поля. Це було страшно, але слава Богу, виїхали. Через Запоріжжя тоді ще можна було їхати, тобто взагалі нікуди не звертали вони, можна було легально їхати Україною.

Ігор Корчагін (РуханкоМен) з мамою. Фото: менеджмент артиста

– Чи був ще хтось з родичів в окупації?

– Дідусь  довгий час жив в окупації, в Бериславі. Це на іншому березі, правому, від Нової Каховки. В цьому місті я навчався і там жили бабуся з дідусем. Берислав  разом з Херсоном був деокупований  в один момент, в листопаді 2022-го. Деякий час після цього дідусь був вдома, але, звісно, з того берега багато прилітало.  Жити було складно. Він був столяром і дуже часто сам собі робив вікна плівкою попри те, що йому було вже 83 роки. Якось виживав. Декілька місяців на початку повномасштабного вторгнення взагалі не було ані газу, ані світла. Це було дуже складно.

– Чи планував дідусь виїхати з міста?

– Це було, по-перше, небезпечно. Таке говорили навіть жінки, які там жили і займалися волонтерством, періодично приносили гуманітарні продукти. Вони самі казали, що тут просто виживають. У когось теж із них, наприклад, лежачі батьки, то вони не можуть виїхати. Кожен день КАБи. Мені здається, що в дідуся була контузія. Був пробитий дах ще у 2022 році, не в тій кімнаті, де він. Але можете уявити, як це було гучно, коли прилітає щось і пробиває. Бо це п'ятий поверх якраз. 

Коли він помер, мама була на зв'язку з людьми, які там залишились. Скажімо так, хоронили віртуально. Сказали, де родичі знаходяться, і вже там поховали. Дідусь був, як сказати, передбачуваним. Він навіть собі сам зробив труну ще заздалегідь. Хоча, кажуть, цього не можна робити.

Дідусь жив та помер в Бериславі, де свого часу навчався Ігор Корчагін (РуханкоМен). Скриншот: Google Maps.

  «Вона мене пилила дуже часто»: РуханкоМен про колишнє кохання та особисте життя

– Досі невідомо скільки тобі років. Чому ти не розголошуєш цю інформацію?

– Я на цьому не хочу ніколи акцентувати увагу. Тому що має залишатися якась загадка завжди, мені здається. Я люблю тримати це в секреті. Про мене і так багато інформації, хіба що сторінку у Вікіпедії тільки не створили. Якби можна було приховати ім'я, я б його приховав. Бо все-таки це трошки, скажімо так,  не прям кардинально дві різні людини. Але точно я в житті відрізняюся від того, хто на сцені. 

– Нічого невідомо і про твоє особисте життя. Раніше ти наголошував – на те воно і особисте. Чи змінилось щось зараз в цьому питанні? Можливо, ти готовий розповісти подробиці?

– Дійсно, це якийсь особистий простір, в який не хочеться, щоб влізли. Буває, якщо покажеш когось,  потім починає все рушитися. Щастя любить тишу. Не кажу, що у мене хтось є, або немає. Не хотів би взагалі про це розповсюджуватись. У мене є пару знайомих, які розійшлися зі своїми другими половинками. Вони видалили всі спільні фото в соцмережах. І ось я думаю, навіщо це все було, постійне виставляння одного і того самого? От яка в нас класна любов, а потім що? Можна ж не виставляти. І тоді вже ніхто не буде до тебе докопуватися і казати: ой, а ви що, розійшлися?  Це ж легше.

– Але ж в тебе були колись стосунки?

– Звичайно, були. Це, напевно, щось серйозне. Якось закрутилося, що я працюю, вона працює. А потім виявилося, що у неї паралельно був чоловік набагато старший за мене, від якого вона потім і народила дітей. Такий прикол. І більше того, ми всі були на одній тій самій роботі. Він навіть їй передавав троянди, і я бачив ці квіти, які стояли на столі. Але я просто не знав, що вони були для неї. Ось така цікава була історія. Вона мене пилила дуже часто за те, що мало приділяю їй увагу. А я кажу: ну, ти ж знаєш, де я працюю, що тут є 24/7, на ногах.

Автор танцювальних треків РуханкоМен з танцівниками. Фото: менеджмент артиста

«Можливо я щось втратив»: РуханкоМен про те, чи є в нього продюсер

– Повертаючись до твоєї творчості, чи є в тебе продюсер?

– Ні. У мене продюсери, напевно, в першу чергу, це мої фани. Я все одно читаю коментарі, завжди називаю їх своїми продюсерами. Окрім того, що я знаюсь в цій темі, у мене є команда, з якою можна порадитись, якась стратегія і так далі. Напевно, все одно роблю те, що мені подобається. Не знаю, як я був би при якомусь продюсері і писав пісні, які мені говорять. От не бачу цього. Тому що мені інколи складно буває «народити» пісню зараз.

– А чи були, можливо, пропозиції щодо співпраці від відомих продюсерів, лейблів?

– Ні, від таких знаменитих продюсерів я нічого не отримував. Не називатиму компанію, але були моменти, де хотіли мене підписати на дистрибуцію, а потім далі продюсували. Дуже довго зверталися з різними людьми, які працювали і особисто зі мною, і з менеджером, пропонували різні пропозиції. Якось щось не підійшло, щось не склалося. Але такі були. Знаю, що паралельно інші артисти зайшли. Один з артистів дуже популярний зараз. Тому не знаю, можливо я щось втратив. А можливо, і  ні. 

Читайте також:

• «Головне — не їсти цукор»: Lama розповіла, завдяки чому не старішає, та як їй допомагає молодий коханий
• «Це вічна історія»: Нікіта Добринін про новий сезон шоу «Холостяк», гонорари за весілля та іменини сина
• «Хрестили дитину племінниці Соні»: Ауріка Ротару розповіла про особливий день для зіркової родини