У вас на дачі чи городі багато кротів? А чи можна їх їсти? Топ-5 рецептів — і пояснення чому цього не треба робити

Городники та дачники ведуть відчайдушну боротьбу з кротовинням, тому цілком симпатичні й мирні створіння іноді опиняються в справжньому буревії війни з тими, хто захищає свій сад і присадибну ділянку від ямок із висипаним ґрунтом. Зізнайтеся, якщо ви колись страждали від цього нашестя, вас також відвідувала думка – а чи можна їсти кротів?

Сайт BLIK.ua рішуче засуджує це бузувірство, але обов’язок є обов’язок: ось топ-5 рецептів страв із кротів і пояснення, чому готувати цю бідолашну тваринку — не найкраща ідея, навіть якщо їх повно на городі.

Кроти — вороги і герої водночас. Для дачників і городників це справжнє лихо: вони перекопують грядки, псують коріння культур, руйнують газони. Але як бути, коли цих звірят надто багато? І головне запитання, яке час від часу виникає в голові найвідчайдушніших: а чи можна їх… їсти?

Що роблять кроти на вашій ділянці

Кріт — ссавець родини кротових, що живе під землею та харчується комахами, личинками, червами. З погляду біоценозу, це корисна тварина: знищує шкідників, пухкий ґрунт, сприяє аерації. Але...

Кріт не розрізняє грядку й бур’ян. Його тунелі руйнують кореневища овочів і ягід.

Він не їсть моркву чи картоплю. Але підгризає до них шлях, який псує структуру ґрунту.

Шкоди — більше, ніж вигоди, особливо якщо город доглянутий і щільно засаджений.

А чи можна їсти кротів?

Технічно — так. Це м’ясо, це білок, і в деяких культурах (Азія, частково Південна Америка) кротоподібних ловили й вживали. Але на практиці ніхто з розумом цього не робить. І ось чому:

Кріт — хижак, а не травоїдний. Його м’ясо жорстке, темне, із різким запахом.

Він накопичує токсини. Як мешканець ґрунтів, він контактує з мікробіомом і паразитами, зокрема гельмінтами, що небезпечні для людини.

У нього надто маленький вихід м’яса. Кріт важить 80–120 грамів. Навіть для юшки — цього замало.

В Україні не існує жодної ветеринарно-санітарної перевіреної практики обробки кротячого м’яса.

Етичний аспект: кріт — не агресор, а мешканець вашого саду. Із цим краще не боротися виделкою.

5 рецептів із кротів, які краще не готувати

Застереження: це іронічні рецепти. Їхня кулінарна небезпека перевищує смакову цінність.

Крот у вині — тушкувати на повільному вогні з морквою та розмарином. Дегустація не рекомендована.

Кротячі котлети — подрібнити, додати часник і панірування. На вигляд схоже на щось їстівне.

Крот під шубою — не для слабкодухих. Ні оселедець, ні буряк не допоможуть.

Гриль-крот із соусом BBQ — виглядає як зменшений опосум. Смак — на любителя з планети Марс.

Юшка з крота — навар не з’являється навіть після 6 годин варіння. Запах — залишається.

А якщо серйозно: чому не варто

Навіть якщо ви налаштовані рішуче — не робіть цього. Причин більше, ніж жартів:

• Ризик зараження паразитами — кріт є проміжним господарем небезпечних личинок.
• Можливість токсичного отруєння — у дикій фауні відсутні норми годівлі та вакцинації.
• Відсутність досвіду кулінарної обробки — жоден кулінар не готує крота без зневажливого виразу на обличчі.
• Зоозахисна етика — якщо є альтернатива у вигляді рослинного білка або курки, вибір очевидний.

Як боротися з кротами — гуманно

• Ультразвукові відлякувачі — не шкодять тваринам, але змушують їх іти глибше.
• Пастки-живоловки — з наступним переселенням у ліс або на пустир.
• Чорнобривці, рицинова олія, часник — природні запахи, які не подобаються кротам.
• Вібраційні металеві труби — закопуються в землю і створюють шум.
• Пам’ятайте: кроти — не ваші вороги, а просто сусіди. Вони не руйнують урожай навмисно, не кидаються на людей і точно не чекають, коли ви кинете їх у каструлю. Їсти кротів — це погана ідея не лише з позиції етики, а й з точки зору здорового глузду.

Тож якщо наступного разу вам закортить спіймати одного й приготувати — краще посадіть ще рядок моркви. І нехай живе кріт.