Зарплата має бути не менше 21 617 гривень: юристка назвала головні умови бронювання без помилок

Щоб не наразитися на штрафи та інші проблеми, компанії повинні чітко дотримуватися правил бронювання співробітників. Ключових моментів три: призначення окремої посадової особи, відповідальної за військовий облік, коректна процедура самого бронювання та відповідний рівень оплати праці заброньованих. Про це розповіла адвокатка, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук.

За словами юристки, підприємство зобов'язане інформувати ТЦК та СП про призначення й звільнення такої посадової особи.

Крім того, компанія має:

• надсилати повідомлення про працевлаштування чи звільнення військовозобов'язаних протягом семи днів;
• оповіщати працівників про виклик до ТЦК та СП і сприяти їхньому своєчасному прибуттю;
• щомісяця до 5 числа передавати дані про зміни в облікових відомостях;
• повідомляти про осіб, які порушують правила військового обліку.

Для бронювання компанія спершу має отримати статус критично важливої згідно з постановою Кабміну №76. Далі керівник формує списки через портал «Дія», підписує їх кваліфікованим електронним підписом і надсилає до Єдиного реєстру.

Фото: armyinform

Сам статус підтверджують щороку: для цього подають довідки про відсутність податкових боргів, витяг із ДПС та документи щодо рівня оплати праці.

Заробіток працівника, якого подають на бронювання, не може бути нижчим за 2,5 мінімальної зарплати. У 2026 році ця сума становить 21 617,50 грн. Після оформлення співробітника переводять на спеціальний військовий облік.

Бронювання втрачає чинність після завершення його строку, у разі ліквідації підприємства, звільнення працівника, призупинення трудового договору або за обґрунтованим поданням керівника. Якщо ж компанія втрачає статус критично важливої, відстрочка анулюється автоматично.

Компанії оборонно-промислового комплексу можуть працевлаштовувати людей із порушеннями військового обліку та ініціювати їхнє бронювання. На врегулювання питань із ТЦК та СП працівнику відводиться 45 днів — якщо за цей час проблему не усунуто, процедуру скасовують.